Колишніх керівників країни можна розділити на три категорії. Хтось зник з політичного обрію. Інші спорадично сигналізують про діяльність. Є й ті, хто повідомляє про систематичну допомогу армії та міжнародну діяльність.
Історія його тортур та вбивства – це ще одне нагадування, що таке російська окупація і як всі ці організації, покликані захищати дітей, можуть забезпечити умовними зошитами, але не можуть врятувати неповнолітніх від тортур та смерті.
9 березня 2022 року окупанти зруйнували будинок, в підвалі якого ховалися цивільні мешканці. Під руїнами тоді загинуло 50 людей. Серед них – родина з восьми людей.
Якщо Росія використає ядерну зброю в Україні, щоб спробувати зупинити контрнаступ ЗСУ, таку атаку країни НАТО мають вважати нападом на самий Альянс. Відповідний проект резолюції у Сенаті зареєстрували демократ Річард Блументал і республіканець Ліндсі Грем.
Під час нічного штурму ворожих позицій Олександр знепритомнів через розрив снаряду поряд, а прийшовши до тями, почав в суцільній темряві пробиратись до своїх.
Скільки саме там померло через підрив Каховської ГЕС — невідомо, росія не пропускає туди ООН для евакуації цивільних.
Пояснюю для абітурієнтів Трускавецької академії. НАТО – це військово-політичний блок. За заг висновком ЗСУ готове до інтеграцію в НАТО. Може навіть краще інших членів цього оборонного блоку.
Але в НАТО вступає не армія, а країна. І блок вимагає досягнення не тільки військових, але й політичних стандартів.
Юрій Луценко
НАГАДУВАННЯ, ЩО ВІЙНА ПОЧАЛАСЬ У 2014 РОЦІ
Юристи збирають свідчення жінок зі звільнених територій, і не тільки від жінок. Закликають не мовчати, аби кара дістала кожного російського фашиста і щоб світ почув про цей дикунський народ, який небезпечний для землян.
Зворушлива історія переселенки, яка живе і працює в Кривому Розі.
Російські загарбники закрили окуповані Олешки Херсонської області, які затопило через підрив Каховської ГЕС. Евакуюватися можуть лише жителі з російським паспортом.
На Херсонщині російські фашисти вбили вагітну ТЕТЯНУ ГРИШКО, коли вона рятувала своїх дідуся з бабусею.
Особливої виразності події додає той факт, що молебень проводили в деокупованій святині України.
Війна, як вона є. І це ті кадри, які мають бачити всі, хто далеко війни, хто війну проживає у соцмережах, хто вболіває і допомагає, хто “втомився від війни”, хто “не посилав їх туди” і т.д. ВСІМ.
“Живу вже рік у такому стані – буває настрій пригнічений. У метро валяюся, вночі піднімаюся, сльози котяться, плачу в прямому розумінні, я не знав, що робити. Руки тоді опустилися. А потім якось узяв себе у руки, думаю, жити треба, життя продовжується”, – розповідає чоловік.
