Коли кличу брата додому у снах, він відповідає: «Пробач, моя маленька, я повинен залишитися з хлопцями…»
Ми збиралися у дорогу, аби їхати до Володі. І тут, повідомили сумну новину. Мій брат помер о 10.55 ранку 19 листопада 2015-го. Тепер, він приходить до мене в снах. Буцімто, зустрічаю його на вокзалі. Кажу: «Володю, пішли до хати, до мами…» Подаю свою руку. А він: «Пробач, моя маленька, я повинен залишитися з хлопцями…» – розповідає сестра загиблого воїна.