“Не хочу бути дворянкою, хочу бути царицею морською!”: Постійно невдоволені українці слуг собі наобирали


Після чергового “зашквару” з втечею з-під носа колишнього Голови НБУ і оголошення його в міжнародний розшук, самі собою напрошуються аналогії з іншими знаковими посадами і мимоволі згадується нещодавня полум’яна боротьба українців з “баригами”. У зв’язку з чим хочеться спитати: Ви за що так палко сліпо боролись?

І так, це питання не до влади, які після Перемоги, бла-бла-бла. Це питання до вас, до виборців, дорогі ви наші.

Автор: Vadym Hrebinets

“Наталя Яресько свого часу стала для українців баригою, тоді як США запросили її рятувати економіку Пуерто-Ріко. До речі, успішно.

Валерія Гонтарева зробила Нацбанк одним із найзразковіших національних банків у Європі й була запрошена британцями викладати в Лондонській школі економіки, тоді як українці звинуватили її в своїй бідності та реготали з кварталівського “горіла хата палала”.

Уляна Супрун, яка разом із своєю командою, зокрема, своїм заступником Павлом Ковтонюком, реформувала першу ланку медицини, що дозволило в кілька разів підняти зарплати лікарям і покращити для пацієнтів рівень надання медичних послуг, стала для українців “доктором смєрть” (для радянської медицини) і після виборів була змушена піти з посади, бо для нової влади такі люди були неприйнятними. На Павла Ковтонюка нещодавно завели кримінальну справу. Майже одночасно з цим його запросила до себе найбільша в світі клініка – Mayo – читати студентам лекції.

Але після перемоги над Московією українці будуть скаржитися на брак професійних людей, які зможуть відновити та реформувати країну, й жалітися, що навколо лише бариги, крадії та хапуги, а всі “нормальні розумні” за кордоном.”

Від себе маємо додати.

Зомбована секта так осліпла в своїй люті, що після такого жаданого “повалення бариг” навідріз відмовляється помічати втілення своїх вигаданих раніше зрад в реальність. Після “кінця епохи” брехні, бідності тощо, майже по кожній знаковій посаді почалась вервиця призначень, відставок, нових призначень і нових відставок. І мало яка заміна “гравця” (у спливаючій кров’ю країні, яка чекала продовження реформ, а не проб і помилок) відбувалась без гучних скандалів.

Ми згадаємо всього декілька прикладів.

Одним із команди “камікадзе”, які взяли на себе спустошену країну нашпиговану російською агентурою під зав’язку, був бойовий генерал, Герой України Василь Грицак. Але захист України від російської загрози народ не задовольняв ніяк. І тоді він поставив собі на це місце друга дитинства Володимира Зеленського, керівника компанії по виробництву розважального контенту “Студії Квартал 95”.

Від віртуозних спецоперацій з порятунку журналіста Бабченка та багаторічної спецоперації по вагнерівцям, яка не має аналогів в світі за своєю складністю і масштабом, скотились до ретрансляції новоспеченим Головою СБУ російських ворожих наративів і повернення у безпекове крило безлічі російських агентів.

Обезкровлена стражденна економіка України зразка 2014 року і виведена в стабільний ріст економіка зразка 2019 року: в першому випадку бажаючих взятись – катма, а уже в 2019 році – ого-го, скільки претендентів попиляти “жирок, який наріс.”

Українці зразково пам’ятають перших післямайданних Прем’єр-міністрів України Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана, а як же! їхні імена не сходили з вуст борців за все хороше та з плакатів без упину мітингуючих “повстанців”. Але далі пам’ять у наріту його підводить в частині казкок про діснейленди, економічні паспорти, асфальтовані дороги під сяючим ліхтарем, про 40% ВВП, про 4000 доларів зарплат вчителів і так далі, і тому подібного ще багато.

Про Валерію Гонтареву і Катерину Яресько можна довго говорити і ще більше пишатись ними перед світом.

Окремої глави у праведній боротьбі народу з “баригами” заслуговує наша медицина.

І почесне місце в цій новітній історії і невпинній до нестями боротьбі народу з “баригами” належить відвести нашим любим Збройним силам України, про яких усі різко згадали лише після початку російсько-білоруської повномасштабної агресії.

Хоча ще кілька днів тому і три попередніх роки, під дикий регіт зомбованих телевізором, зупинялись і ламались об коліно найкращі реформи в ЗСУ, а бюджет планували радше на асфальтні закупівлі, ніж на нашу нову Армію, і робили це відверто, не підбираючи слів.

Генеральна прокуратура України, яка скрипіла і вижчала та найважче піддавалась реформуванню у перші 5 років війни, чіпляючись за сталеві канати об’їзджених схем, зв’язків, “законів” і звичаїв.

За наполягання США, ЄС та західних кредиторів Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.

У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.

В останні тижні президентства Петра Порошенка був створений спеціальний антикорупційний суд, який займатиметься справами, що розслідуватиме НАБУ.

Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.

А потім, навесні 2019 року, в Україну “на коні” повертається “керуючий” “новими” правоохоронними органами України наш клієнт Андрій Портнов. Як, до речі, “на коні” повернувся і другий клієнт “Чистилища” олігарх “в законі” Ігор Коломойський, але це окрема історія.

Згадати, насправді, з вдячністю можна ще багато кого, як то Андрія Парубія на посаді Голови Верховної Ради, секретаря РНБО Олександра Турчинова, дипломатичний корпус, який “до крові” бився за безпрецедентне введення санкцій щодо російського агресора, шмагав “українським батогом” російський газпром та інших. А потім Україна втратила і перемоги на міжнародній арені і зникли позитивні новини з реформування країни. Ми знаємо, про що кажемо, бо наша рубрика UKRAINE-NOW® просто “заглохла”.

Водночас можна згадати наших клієнтів у кагорті “нових облич” нової влади.

Гетманцев Даниил Александрович / Гетманцев Данило Олександрович / Getmantsev Daniil Aleksandrovich

Та інші. А також у Чистилище стали залітати “новиє стариє ліца”, які відмітились “ударним трудом” на ниві замирення з російським агресором та грою у піддавки. Один з них:

Фокин Витольд Павлович / Фокін Вітольд Павлович / Fokin Vitold Pavlovich

Щоправда після початку російсько-білоруської агресії цих слуг в Чистилищі стало прибувати, як собак нерізаних. Так ви за що боролись?

Наступного разу, скориставшись священним правом вільної країни обирати майбутнє своєму народу, після помилок, крові і сотень тисяч свіжих могил, ви знову будете ржати, замість думати?

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *