Після звільнення з полону Романа Червінського і заміни йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, “Українська правда” поговорила з розвідником.
Ми публікуємо частину розмови з Романом, що стосується суті ситуації, а інсинуації “Української правди”, здійснені з метою посіяти розкол і хаос в суспільстві, ми упустили. Також хочемо зазначити, що запит українських журналістів до конкретного можливого учасника спецоперації Валерія Залужного, направлений на адресу офіційної установи посольства України у Великій Британії являється провокацією, і іншої відповіді від посольства з його правилами дипломатичного листування, повноваженнями, конвенцією про дипломатичні відносини і т.і. годі було очікувати.
Провівши півтора року в СІЗО в рамках кримінальної справи про осбтріл аеродрому “Канатове”, розвідник нарешті опинився вдома. Протримавши в полоні Романа Червінського без права застави весь цей час, провину так і не змогли довести. Щоправда, він зараз під цілодобовим домашнім арештом, але вже через іншу справу – про можливий хабар. Наразі він може залишати межі своєї квартири лише в разі повітряної тривоги чи для відвідування лікарні.
Ім’я та обличчя Червінського стало відоме широкому загалу в грудні 2021 року, коли він вирішив вийти в публічну площину через зрив масштабної операції із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнер”.
Червінський був одним із тих, хто її готував. За його словами, після того, як силовики доповіли про свої плани Офісу президента, спецоперація провалилася. В цьому розвідник побачив особисту відповідальність голови ОП Андрія Єрмака та президента Володимира Зеленського й назвав їхні дії держзрадою.
На думку Романа Червінського саме публічний тиск вплинув нарешті на заполітизованих суддів і СІЗО змінили на домашній арешт.
– Саме публічний тиск впливає на них. Крім того, паралельно зараз матеріали справи нами подані в Європейський суд з прав людини: позов за статтею 18-ою – “політичне переслідування”. Коментар Малюка (23 квітня 2023 року голова СБУ в інтерв’ю інформагентству “Інтерфакс-Україна” назвав Червінського “дизертиром” і “негідником”, який має понести “заслужене покарання” – УП) перед моїм затриманням – це пряма ознака політичного переслідування.
Щодо України вже є рішення Європейського суду у двох справах – Юрія Луценка і Юлії Тимошенко. Третю справу таку ніхто не хоче. Тому я думаю, що подіяли саме юридична робота моїх адвокатів і тиск спільноти разом.
Тому вони прагнуть зробити іншу справу, якою медійно намагаються перекрити справу про “Канатове”, – зауважив Роман.
Про ризики спецоперації та як і чому вибір припав саме на російського пілота Носенка
Червінський:
– Тому що в нього не було контактів із ФСБ і він поводив себе більш-менш коректно.
Наприклад, у іншого пілота та його дівчини були контакти з ФСБ напряму: співробітник СБУ взяв роздруківку їхніх телефонів і побачив, що ця дівчина заїжджала в Москві в приміщення ФСБ.
У Носенка були проведені ті самі заходи: його телефони перевірили – в нього не було контактів з ФСБ. У його дружини було кілька, але вона пояснила це тим, що є співробітницею військової частини, психологом, здається, а ФСБ використовує психологів для поліграфів, наприклад.
Тому СБУ не мало заперечень щодо продовження цієї операції. Військово-повітряні сили також не мали заперечень. Якщо навіть це гра, ми нічого не втрачаємо, якщо це не гра, ми отримуємо літак, який коштує великих грошей.
Хоча гроші – це не оцінка літака. Головна оцінка – це те начиння, яке в ньому є: програмне забезпечення, технологічні навіть розробки. І тому Військово-повітряні сили сказали, що на фоні користі ризиків не існує.
Тобто насправді ризиків не існувало ніяких. Я вважаю, що їх не було і взагалі немає. Жодної інформації ми їм не передали, крім інформації, що ми заплатимо їм кошти, якщо вони привезуть літак, і зробимо їм документи інших країн або України, якщо вони захочуть.
Хто, які служби були задіяні в операції
Червінський:
– СБУ зібрала певний обсяг інформації, і коли вже вирішили, що справді пілот готовий прилітати, звернулися до нас по допомогу, щоб продовжити операцію.
СБУ не могли самі оцінити літак, створити коридор у повітряному просторі, забезпечити йому безпеку перельоту та супровід, його посадку. Тому вони звернулися до нас із метою контактування з Військово-повітряними силами. Я доповів своєму керівництву. Керівництво доповіло Залужному. Залужний дав санкцію. Перша санкція була усна, щоб ми з’ясували можливість проведення такої операції.
Після неї ми поїхали разом із моїм командувачем до командувача Військово-повітряних сил повідомити йому задум СБУ. Він послухав, сказав, що дає нам контакт керівника одного з територіальних центрів, тому ми поїхали до командира нижчої ланки. Він нам виділив співробітника, який поговорив із російським пілотом про технічні питання перельоту, перевірив, чи той на правильному слензі говорить, і підтвердив, що це справді пілот.
На цьому етапі ми повторно доповіли Залужному, що Військово-повітряні сили підтвердили особу пілота і що якщо це навіть гра (з боку РФ – УП), то він не зможе ніяким чином проникнути на нашу територію, бо в повітряному коридорі, який ми йому надамо, його в разі чого зіб’ють.
Залужний дав санкцію, що згоден із проведенням операції.
Журналіст: Тобто існує письмова санкція?
– Вона існувала, знаходилась в мене, але через те що нашу частину розформували в серпні 2022, а в нас не було архіву для таємних документів, ми її знищили.
Коли Залужний підписував цю санкцію, то паралельно написав лист до СБУ, в якому просив із метою проведення спільних заходів відрядити їхнього співробітника, щоб він зайшов у групу і виконував свою частину роботи.
Цей документ залишився, він у справі є. СБУ довго його не показувала, казала, що його не існує, що співробітник не був відряджений і так далі. Але цей лист все-таки знайшовся.
“Цемах готовий був давати покази, але йому пообіцяли обмін, і він замовк”
Журналіст: Ви очолювали 5-те управління Департаменту контррозвідки СБУ. Видання “The Economist” розповідало про нього як про підрозділ, який займався ліквідацією терористів. Виходить, це щось на кшталт Моссаду?
Червінський:
5-те управління здійснило активні заходи. Про цей підрозділ стало відомо завдяки таким операціям, як ліквідація Гіві і Мотороли. Я вважаю, що це тоді підтримало бойовий дух наших бійців на передовій, бо саме ці дві особи були жорстокі, порушували всі закони війни, знищували полонених, розстрілювали людей, поранених, наших хлопців, знущалися з них. Тому про ці операції було потрібно говорити.
Коли активність військових дій дещо зменшилась, ми прийшли до таких операцій, як вивезення з окупованої території України Володимира Цемаха (колишній командир ППО міста Сніжне, підозрюваний у знищенні малайзійського боїнга MH17 над Донбасом – УП).
Тоді дуже гарно все вийшло. І можна було його використати більш якісно. Він був цінним свідком. Нідерланди для того, щоб його переманити, відкривали магазин з продажу золотих виробів у Одесі, тому що його дочка займалася такою торгівлею в Донецьку і вони пропонували їй подарувати цей магазин, бо хотіли, щоб вона перевербувала свого батька виїхати.
Нам вдалося Цемаха вивезти. Він знаходився у нас під арештом і готовий був давати покази. Але адвокат, який прибув до нього, пообіцяв, що його обміняють найближчим часом, у перший же обмін. І це не те що зменшило його бажання говорити – він взагалі перестав говорити і чекав цього обміну.
У нас в СБУ була створена група слідчих, які розслідували збиття Боїнга. Вони входили в міжнародну групу розслідувачів, де були представники Нідерландів. Баканов хотів поміняти Цемаха, але представники Нідерландів його переконали, що не треба цього робити.
Баканов сказав, що далі займатиметься цим питанням Єрмак. Єрмак сказав слідчим: “Добре, перенесемо передачу Цемаха на грудень. Ви працюйте з ним, як вам і потрібно було”. А потім Єрмак особисто дав команду підготувати Цемаха для передачі у вересні.
– “Вагнергейт” – операція, з якою, мабуть, найбільше асоціюється ваше прізвище. Свого часу ви вийшли саме через неї в публічну площину, показали своє обличчя. Чи не жалкуєте про це?
Операція по “вагнерівцях” – успішна.
“Вагнерівці”, яких ми планували перевезти в Україну, не менш цінні, ніж Цемах. Серед них були ті, хто збивав гвинтокрил з Кульчицьким, хто збивав Іл-76, хто був у зоні дії “Бука”, який збив МН17. Це багато людей, яких ми могли б поміняти на наших полонених хлопців.
Тому це була сильна операція. І коли її зрадили, я вважав, що моя роль і моє завдання – про це говорити. На момент, коли ми вийшли в публічну площину, ми вже пройшли всі можливі етапи.
Наше політичне керівництво, яке ухвалювало рішення зробити дзвінок і припинити цю операцію – Руслан Демченко (у липні 2019-го – радник Володимира Зеленського, з червня 2020-го по липень 2022-го – перший заступник секретаря РНБО – УП), Андрій Єрмак і Володимир Зеленський, – заперечувало взагалі існування такої операції.
Єрмак давав вказівки керівнику ГУРа знищити всі матеріали по операції, приховати. Якщо хлопці відмовлялися, він казав: “Добре, якщо ви не хочете знищувати, бо це порушення інструкції, тоді візьміть і напишіть інші документи іншого змісту під цими самими номерами і покладіть у справу”.
Пізніше Зеленський і Єрмак визнали, що ця операція була. І я вважав це маленькою перемогою.
Операція по вагнерівцях буде початковою точкою відліку оцінки дій цих політиків.
Я вважаю, що операція по “вагнерівцях” – успішна. Єрмак і Зеленський усвідомили, що так робити не можна, що в країні, яка воює, треба бути разом зі своїми спецслужбами, а не зі спецслужбами Росії. І, я вважаю, що далі ця операція, можливо, буде початковою точкою відліку оцінки дій цих політиків.
Операція на “Канатовому” теж не має ніяких проблем. Вона проведена. Не прилетів літак – нічого в цьому страшного немає.
