В день російського чекіста в Україні прийшли за Їжаковим


Вивідування, як спосіб отримання інформації, контррозвідкам всіх країн світу відомий, з давніх часів. Простою мовою, це психологічна дратівна атака з метою отримання інформації щодо якої є обмежений доступ. Старий, як світ прийом – різновид сьогоднішньої соціальної інженерії.

Спробую на прикладі події навколо російського шпигуна і зрадника Батьківщини Єжова, якого затримала СБУ, показати це наочно.

Після арешу Єжова протягом доби у мережі на сайті ОРД з’являються дві провокуючі статті, автор яких дехто Станіслав Речинський. Статті без смислового навантаження взагалі. Статті – фактично запити: що у вас там є на Єжова? Чи є якась конкретика? Дайте, бляха, що небудь!!!

Слід зазначити, що робить це Речинський професійно, вчасно та дуже активно. Моя особиста професійна деформація задає питання: а задля чого?

Відповідь лежить на поверхні. Напередодні суду лінія захисту ще не вибудована, бо адвокатам фактично нічого невідомо. А з чого її, ту лінію захисту будувати? Жодних документів. Нічого взагалі не відомо.

Куратор Єжова на росії у повній прострації, його начальника відділу розриває начальник служби, який істерить та міттєво тверезить післі літри влитого ( все ж таки ювілей ФСБ був, дозволено було бухати всім запрошеним). Мама дорога, що робити? Що доповідати керівництву про арешт агента Єжова? Провал!!!!

Спокійно. Де наш прорахунок? Що знаємо?

Інформації обмаль, зв’язок відсутній, резервний канал не відповідає, дружині телефонувати вже небезпечно, тітка в апеляційному суді Києва теж напевно під щільним контролем. Якщо працював центральний апарат СБУ, то точно всі можливі виходи на зв’язок – палево іншої агентури.

Що робити?

Перше – зачистка каналів зв’язку ( найслабкіший ланцюг всіх розвідок світу ). Друге – євакуація пов’язаної з Єжовим агентури. А хто з них не під контролем? Як встановити? Прийшов час використання резервних каналів конспіративного зв’язку, тих каналів, які жодного разу не використовувались. Дуже обережно. Контрольні слова. Смайлики після речень з двома рисочками. Незвичний перехід на українську мову. Проте, теж небезпечно. Дві коми у потрібному місці – сигнал небезпеки. Смислове навантаження у конкретно визначеному абзаці.

З початку війни укропи – не дипломати, а СБУ в першу чергу. Можуть вже тримати в агента паяльник там, де зазвичай свербить.

Ні, все це маячня. Треба заспокоїтися. Часу обмаль.

Краще – залучаємо офіційну складову. По-перше – адвокат. Спочатку лівий, хай родичі знайдуть самі. На нього вже виведемо нашого. Запропонуємо подвійну ціну ( навіть потрійну) – зайде в процес другим чи третім. не важливо. Головне – зайде.

Смішно. У хохлів, адвокат залучається вже під час першого обшуку. Таким чином, в нас є шанс знати все з першої слідчої дії і це дає можливість передати нашому агенту всі інструкції. З’ясувати, а що саме нарила контррозвідка.

Треба якось оперів-розробників Єжова вивести з себе.

Слід залучити прямо чи опосередковано наших журналістів і кориснисних ідіотів. Що для цього треба? Через прокладку ( як правило друг нашого адвоката) виходимо на опосередкованого, краще за все – епатажного журналіста. Щоб фізіономія відповідала закидам в статтях. В обох випадках в опера з СБУ повинно бути бажання вдарити по пиці. Кулаком та інформаційно. На це й розрахунок.

А такий в нас є. Через нашу людину даємо десятку баксів, ставимо завадання. Провокуй, піддавай сумніву, звинувачуй СБУ в непрофесіоналізмі. Саме в ньому, Стас.

Бо, тщеславіє – любимий гріх всякого опера. Особливо опера-розробника. На це й розрахунок.

Давай, Стас! Вогонь! Плі!

Роздягайся, Стас. Крути стегнами перед оперативним складом СБУ. Вони не встоять. Щось видадуть. Стас нижче, ще нижче. На коліна. Прогні спинку. Жгі мала.

Хтось має щось сказати. У когось має зірватись терпець. А їх там багато: опера, наружка, технарі. І всі вони через серце переживали за цю реалізацію.

На це, й розрахунок. Хтось має відповісти Стасу. Відповідно – нашій людині, яка на зв’язку у нас. У когось мають здати нерви. Стас, працюй падлюка, бабки ж вже передали.

І Стас працює. Клавіатура червона, Стас вже спітнів, і вже голий, а коменти – пусті. Взагалі. Ні-чо-го. Бред повний. Не ведуться.

Ніхто не здав, і не втомився. Тому що працювати по щуру – це для спецслужби святе. Документування ст. 111 – квінтесенція природи речей в СБУ . Все інше – факультатив. Треснути щура – така можливість в опера може бути й раз в оперативному житті. Тому, всі без виключення підрозділи, задіяні в процесі загону щура – всі учасники полювання. Всі переживають. Всім боляче. Всі – стоя, і до дна.

І ось все – суд дає щуру два місяці утримання під вартою. Сам заступник голови Шевченківського суду особисто розглядає матеріали. Ніби, то автоматичний розподіл справ навіть сам не вірить такому нахабству Єжова та обирає найдосвідченішого суддю. І той виносить рішення у вигляді двох місяців під вартою.

ДВА-МІ-СЯ-ЦІ.

Безапеляційно. Докази – залізобетонні. Єжов не може відповісти на більше чим 50% питань.

P.S.: Після рішення суду Стас Речинський різко охолов до теми Єжова. Пішов на тему Укрспирта.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *