УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА ВКАЗАЛА НА МАНІПУЛЯЦІЇІЇ І ПІДМІНУ ПОНЯТЬ У МЮНХЕНСЬКОМУ ПЛАНІ “12 КРОКІВ”


Українська Гельсінська спілка з прав людини засудила так званий план врегулювання збройного конфлікту “12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону”, поширеного під час Мюнхенської конференції з безпеки 14 лютого 2020 року.

Про що оприлюднила відповідну заяву на своєму сайті.

В документі зазначається. що окремі рекомендації, закріплені планом, заслуговують на увагу та справді можуть принести користь в цілях подолання наслідків збройного конфлікту. Тут передусім йдеться про необхідність співробітництва в питаннях пошуку та ідентифікації зниклих безвісти осіб, розмінування.

Натомість, наголошують у УГСПЛ, низка пропозицій засадничо неприйнятні, позаяк є результатом маніпулятивних інтерпретацій джерел виникнення збройного конфлікту та відповідних механізмів спрямованих на його деескалацію.

Далі пряма мова:

Підміна понять.

Збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією позначається “Конфлікт у та навколо України”. Обтічність такого формулювання виключає необхідність виведення Російською Федерацією військ з території України як одну із умов для відновлення суверенітету над тимчасово окупованими територіями, що й замовчується авторами плану. Також залишається поза увагою необхідність забезпечення Російською Федерацією гарантій основоположних прав і свобод людини на окупованих територіях, притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності в часі збройного конфлікту.  Однак, саме таке трактування суперечить тому, що Російська Федерація у порушення норм і принципів міжнародного права здійснила акт агресії проти України та за допомогою збройних, спеціальних та іррегулярних збройних формувань окупувала Автономну Республіку Криму і окремі райони Донецької і Луганської областей. Резолюції міжнародних організації, як от ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС, в оцінці збройного конфлікту в Україні послуговуються гранично чіткою термінологією «окупація», “війна Росії проти України” тощо.

Санкційна політика щодо Російської Федерації.

Послаблення санкційної політики (персональні, економічні та секторальні санкції) треба розглядати виключно через призму прогресу в процесі імплементації положень Мінських угод, стороною яких, згідно з резолюцією ПАРЄ від 30 січня 2020 р., виступає Російська Федерація. Інших варіантів для перегляду режиму санкцій, чи будь-яких компромісів на цьому ґрунті, не існує.

Новий безпековий діалог. 

На даному етапі ключовим завданням міжнародного співтовариства у забезпеченні безпекових питань є відновлення міжнародного правопорядку через виконання фундаментальних міжнародно-правових актів (Статут ООН 1945 р., Заключний акт НБСЄ 1975 р.), які гарантують територіальну цілісність та непорушність кордонів, а також забезпечення умов для застосування сторонами збройного конфлікту належного правового режиму – правил та звичаїв ведення війни, Женевських конвенцій 1949 р., та додаткових протоколів до них. В рамках чинного міжнародного права достатньо механізмів для реагування на подібні ситуації, а відтак ініціатива щодо створення нових є нічим іншим як спробою делегітимізувати міжнародні угоди, які покликані гарантувати безпеку.

На останок в Українській Гельсінській спілці підсумували, що пост-конфліктне врегулювання в Україні повинне щонайменше базуватись на безумовному відновленні її територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів. У цьому інтереси України та міжнародного співтовариства не можуть не співпадати.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *