Крим. Спіраль історії: Роковини знищення Запорізької Січі військами Катерини ІІ


Російські окупанти Криму запланували встановити на півострові пам’ятник імператриці Катерині ІІ – за заслуги у знищенні української та кримськотатарської державності, повідомляє 5 канал.

16 червня, виповнилася чергова річниця підступного нападу російських військ імператриці Катерини ІІ на осердя української військової та державницької традиції – Запорізьку Січ.

Це була вже друга Січ, на яку зазіхнули російські окупанти – перша, Чортомлицька, після кривавого бою була знищена Петром І у помсту за те, що запорожці підтримали союз гетьмана Івана Мазепи з шведським королем.

А у 1775 році російські війська, які повертались із війни з турками, несподівано оточили нову, Підпільненську Січ, збудовану взамін знищеної Петром.

Агресори скористались тим, що основна частина козацького війська, яка воювала на боці Росії, все ще залишалась на театрі бойових дій, тоді як у фортеці перебували невелика частина запорожців.

4 червня українські укріплення були оточені переважаючими силами ворога – в каральній операції були задіяні 8 полків важкої кавалерії, 10 полків піхоти, 20 гусарських і 17 пікінерських ескадронів, та ще 13 ескадронів донських “казаків” – загальною кількістю від 45 до 100 тис. осіб (за різними оцінками). Залога Січі нараховувала близько 3 тисяч бійців із 20 гарматами. За таких умов запорожцям оголосили вимогу скласти зброю – інакше їхні дії обіцяли кваліфікувати як зраду із відповідними наслідками.

План Нової (Підпільненської) Січі, яку було зруйновано 1775 року. Реконструкція В. Ленченка.

Січова рада на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським після бурхливих суперечок із “гарячими головами”, які виступали за бій навіть з чортом (чи то пак із такою кількістю чортів), вирішила “не проливати християнської крові” та склала зброю перед окупантами.

16 червня 1775 року російські війська повністю зруйнували Січ, а все майно, архіви та навіть церковні коштовності вивезли до Петербурга. Козацьку старшину та кошового отамана Петра Калнишевського, попри їхню згоду на умови Катерини ІІ, все одно звинуватили у зраді та засудили до каторги.

Остання рада на Січі. В. Ковальов, середина ХІХ ст.

Прикметно, що як і у випадку з нинішньою окупацією Криму, російська влада лише згодом видала офіційне пояснення своїх дій, а до того удавала, що нічого не відбувається.

Так, маніфест Катерини ІІ про знищення Січі із набором безглуздих звинувачень на адресу запорожців (у які цілком органічно вписались би нинішні закиди Кремля про “хунту” і “фашистів”) з’явився лише 3 серпня – тобто через 2 тижні після самої події.

Разом із тим, маніфест констатував “дивний” факт: більш ніж через 100 років після Переяславської ради запорожці, виявляється, ніколи не приводилися до присяги на вірність російському цареві, а отже – за імперськими законами – не були підданими Росії.

Маніфест Катерини ІІ “Про знищення Запорізької Січі та зарахування оної до новоросійської губернії”, 3 серпня 1775.

Нині ж російські окупанти Криму декларували намір встановити пам’ятник одіозній імператриці у загарбаному Криму. Її бронзову статую уже навіть доправили до Сімферополя.

Такий крок виглядає блюзнірством не лише у стосунку до українців, але й корінного народу півострова – кримських татар. Адже саме Катерина ІІ десятиліттями намагалась розколоти та підкупити верхівку Кримського ханства для того, щоб змусити його підкоритись добровільно. Коли ж це не спрацювало – у 1771 році Росія без попередження і оголошення війни ввела на півострів окупаційний контингент із близько 30 тис. солдатів та почала брутальні розправи над тими, хто не злякався та не скорився. Усім решта обіцяли всі блага і державну незалежність – тільки під патронатом імператриці. Однак слово російської влади – як тодішньої, так і теперішньої – не вартує нічого. У 1783 році, у порушення всіх угод і обіцянок, Катерина ІІ остаточно ліквідувала Кримське ханство.

Катерина ІІ знову у Криму – поки що горизонтально.

Прикметно, що терористи “ЛНР” в окупованому Луганську теж заявили про гаряче бажання встановити пам’ятник Катерині II. Враховуючи, що і у Криму, і у Луганську вже встановили по пам’ятнику Сталіну, у бронзової імператриці буде “чудова” компанія, а у майбутніх істориків – матеріальні свідчення гримучого ідеологічного коктейлю у головах прихильників Путіна, із єдиним чітким ухилом – до найбрутальнішої тиранії.

Тож, історія свідчить: у стосунках з Росією все нове – це добре забуте старе, і це старе – зовсім не добре.

Щоб уроки історії не забувались, пропонуємо вашій увазі зняту ще до нинішньої війни передачу “5 каналу” “Машина часу” про події 241-літньої давнини.

Джерело

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *