2020 це не поточний рік. 2020 – це кількість українських пісень, які зберігаються у сховищі Радіо “Миротворець” станом на початок березня 2020 року.
Пісня, як душа народу. В ній все – і сльози, і любов, і сум, і радість, і перемога, і жаль, і натхнення, і гордість, і велич, і сила йти вперед.
З самого початку головною ідеєю проекту Радіо “Миротворець” було зробити свій внесок у наповнення українського інфопростору красивою українською піснею і музикою різних жанрів та стилів: мелодійною, пристрасною, магічною, веселою, бойовою, загадковою, давньою і сучасною, небесною і земною. Зібрати на одному ресурсі пісні, які, як жива вода, дають сили працювати, вірити в майбутнє, пишатися своїм народом, своєю землею, своєю країною.
Створюючи Радіо «Миротворець», рідні українські пісні доводилося шукати і збирати будь-де, але тільки не на вітчизняних ресурсах. Навіть в Африці.
Водночас було знайдено багато цікавих матеріалів щодо вкрадених наших рідних українських пісень північним сусідом з росії і перетворених на ніби-то їхні.
Так, пісня «Мій друже Ковалю», написана українським воєноначальником, генерал-майором Генштабу при Скоропадському Георгієм Гончаренком, була привласнена росіянами у 70-і роки і видана піснею білогвардійців «Поручиком Галіциним», яка не згадується в жодному збірнику автентичних білогвардійських пісень і ніхто з емігрантського середовища її не знав.
Знаменитий махновський гімн 1917-1921 років «Любо, братці любо», який завжди виконувався українською мовою, став в російській вікіпедії чомусь піснею донських казаків.
Наш український романс XIX століття , опублікований у 1961 році в збірнику «Українських романсів» «В саду осіннім айстри білі» – став чомусь піснею «Вот кто-то с горочки спустился», наша пісня «Ой, мороз, мороз», яка була дуже популярною у Вінницькій області на початку 1900 років і була опублікована в збірці Українських музичних перлин «Бувайте здорові, соснові пороги», раптом стала російською народною. І це далеко не всі випадки нахабних привласнення української творчої спадщини росіянами.
Наповнюючи плейлист Радіо «Миротворець», нами було знайдено багато прекрасної музики, яку створювали українці за кордоном в еміграції. В рідній Україні навіть ніколи не звучали ті пісні з екранів телевізорів або на хвилях радіо. Такі відкриття для нас були дуже сумними адже все це – справжні витвори мистецтва. Ми жили і ніколи не знали навіть про їхнє існування, а наш музичний простір багато років був просто забруднений різною шароварщиною і примітивом сусідньої країни. Сучасним молодим українським авторам і виконавцям просто не було там місця. І тепер зрозуміло – чому. Це теж було частиною тієї нав’язаної нам росією війни, інформаційно-музичної її частини.
Сьогодні ж свіжа кров українських музикантів і артистів потужно наповнює організм всього вітчизняного музичного простору. За останні три роки на українській сцені сформувалося нове сильне ядро українських виконавців, з’явилося багато молодих талановитих митців естради. Всі разом вони помітно впливають на загальну звукову картину світу, в якому ми живемо. Саме вони зараз будують нову цінну, неповторну українську сцену, мотивують інших артистів вдосконалюватися, ризикувати, експериментувати, творити. Все це зміцнює самостійність нашої сцени, підсилює її ідентичність, додає впевненості в собі.
І не треба забувати прості істини: той, хто представляє масову культуру, той і рулить мізками громадян. А сьогодні у нас в країні з’явилася і укріплюється дуже якісна українська культурна продукція. Яку хочеться слухати і слухати. Насолоджуватися і тішитися з досягнень наших виконавців і митців.
Які глоси, які таланти, які тембри, які обличчя!
Та невже можна проміняти пісні у виконанні Христини Соловій, Зіновія Карача, Люцини Хворост, Тараса Житинського ,Жанни Боднарук, Северина Палидовича, Анатолія Горчинського, Олександра Смика, Софії Федини та багатьох , багатьох інших на якийсь нав’язаний нам нафталіновий совковий хлам????
А наші співочі гурти! Це, якщо хочете, такі собі шедеври сучасної музичної культури. Причому теж – на будь-який смак і запит, на різні вікові категорії. Це і джаз, і реп, і рок, і фольк, і етно, і кантрі, і хіп хоп, і реггі, і авторська пісня, і блюз, і романс, і диско, і такий любимий шансон. Але красивий, український, змістовний, і в той же час легкий і ненав’язливий. Вам всім просто залишається слухати і насолоджуватися рідною Українською музикою. Спостерігати за її стрімким розвитком, і своєю любовью надихати творців на створення нових і нових музичних перлин.
Цікава тенденція з’явилася у іноземних співаків. Вони починають вивчати українську мову і співати наших пісень. Як нових, так і старих. Поль Манандіз, Стелла Джані, Олександр Малінін, Тетяна Буланова і багато інших долучилися до популярізації ї української пісні. І у них це теж непогано виходить.
Нехай красива українська музика і пісня допомагає добрим людям жити, а злих людей робить добрими.
Запевняємо, що Центр «Миротворець», як потужний і надійний щит нашої держави і інформаційна зброя України, буде і надалі допомагати вичищати рідну Українську Землю від російського хламу і бруду, від погані і зла, оберігати нашу культуру.
Посилання на Радіо “Миротворець” : https://myrotvorets.center/player/
