Служба безпеки України разом із Національною поліцією України накрили ще одну хвилю любителів підзаробити на війні.

Затримано чотирьох ділків, які вирішили, що “трофейна” зброя — це непоганий стартап.

Асортимент вилученого:

автомат Калашникова

протитанковий гранатомет

майже 30 гранат (Ф-1, РГД-5, РГД-1)

близько 6 тисяч набоїв

🔹 У Запорізькій області військовослужбовець у СЗЧ вирішив підзаробити: виніс із фронту АК-74 і 15 гранат — і одразу пішов “у бізнес”. Не пішло.

Там же ще один “підприємець” із досвідом (судимість уже була) під час іспитового строку вирішив, що РПГ із даркнету — це гарна ідея. Спойлер: ні.

🔹 У Дніпропетровській області 34-річний дезертир складував під ліжком гранати й набої. «Трофейну» зброю фігурант дістав під час проходження військової служби на Херсонському напрямку та планував «заробити» на ній після втечі з підрозділу.

Ще один, 26-річний ділок, взагалі замахнувся на “логістику”: збирався розібрати 90 артилерійських мін і відправити поштою.

Наразі затриманим повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Зловмисникам загрожує до 7 років позбавлення волі.

У прикордонному польському селі Осердів Люблінського воєводства волонтери товариства “Магурич” завершили дев’ятиденний табір з упорядкування українського цвинтаря — відновили та встановили на місце 28 надгробків і скульптуру Христа.

2020 рік

“Бюджет прийнятий. Там ракетної програми — нуль.”

Цифрова платформа новин “Настоящее время” поширила це відео з коментарем:

“Як намагається вижити ракетний завод в Україні. На цьому заводі виробляють українські високоточні ракети «Вільха», здатні конкурувати з усіма світовими аналогами. Тут кажуть, що за три роки могли б налагодити виробництво міжконтинентальних ракет, але держава раптово відмовилася від замовлень навіть на «Вільху».”

У неділю невідомий безпілотник зафіксували в повітряному просторі Фінляндії поблизу кордону з Росією. Інцидент став уже п’ятим подібним випадком у країні за останній час і привертає дедалі більше уваги до безпеки прикордонних регіонів.

Постійно триває робота з оформлення вироків тим, кого Сили оборони взяли в полон зі зброєю проти України. Засудження йдуть оптом, пачками — як наслідок вибору, який має свою ціну. Ціна зради. І це лише частина історії.

Є ще інший шлейф — тихий, але довгий. Чистилище “Миротворця” — не офіційна формальність, а тавро, яке не зникає разом із вироком. Воно не закінчується з вироком суду і не стирається з часом, не анульовується зі смертю. Це тавро, що супроводжує зрадника до кінця життя і далі — як інформаційний слід, який тягне сморід за ним у майбутнє його родини.

Нещодавно, за матеріалами СБУ 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна отримали ще вісім зрадників, які воювали проти Сил оборони на Донеччині.

Українські захисники взяли їх у полон під час боїв на Краматорському, Покровському, Сіверському та Лиманському напрямках у 2025 році.

Серед них — вихідці з тимчасово окупованих територій Луганщини та Донеччини, які вступали до підрозділів армії рф, працювали на забезпеченні, будували укріплення, а згодом опинилися у складі штурмових груп. Частину з них кинули в так звані “м’ясні” атаки, після чого вони потрапили в полон.

Окремо задокументовано участь фігурантів із Криму, які воювали у складі різних підрозділів російської армії та брали участь у боях на сході України. Також встановлено випадок, коли засуджений уклав контракт із російським підрозділом перебуваючи в місцях позбавлення волі на території рф.

Суд визнав усіх винними за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, та колабораційну діяльність.

За інформацією місцевих ЗМІ, обшуки відбулися 1 травня у самого Ігоря Поліщука, його брата Руслана та їхньої матері, яка працює заступницею директора луцького ліцею №15. Одночасно слідчі дії проводилися і в самому навчальному закладі, а також у міському департаменті освіти.

Нагадаємо, 25 березня 2026 року Ігор Поліщук подав у відставку за власним бажанням — одразу після обшуків НАБУ, що відбулися у Луцьку в грудні 2025-го. Сам він заперечував зв’язок між цими подіями.

Amber Shock 26 є частиною ширших навчань Saber Strike 26, які одночасно проходять у кількох країнах регіону — Польщі, Литві та Фінляндії. Координацію дій здійснює Багатонаціональна дивізія «Північний-Схід» зі штабом в Ельблонзі, яка відповідає за взаємодію бойових груп НАТО в Польщі та країнах Балтії, а також підтримує готовність до виконання завдань колективної оборони відповідно до статті 5 Вашингтонського договору.

У коментарі для місцевого видання, яке фінансується з муніципального бюджету, Кондратьєв описав нібито нову тактику атак:

«Мы видим новую, я бы сказал, подлую инновационную тактику врага — они цепляют к дронам дополнительные баки с мазутом. Зачем? Чтобы при сбитии создать яркое пламя, дым. Это чистой воды психологическая атака, работа на камеру. Мы это называем „эффектом нефтяных капель“. Когда наши ребята сбивают цель, этот мазут распыляется и горит на земле. Создается картинка, будто что-то горит серьезное, а на деле — просто догорают остатки вражеского топлива».

«Українська бронетехніка» виступає з публічним зверненням до Міністерства оборони заявляючи про критичну затримку в контрактуванні далекобійної артилерії та 155-мм боєприпасів. У компанії наголошують, що паралельно з цим роками триває практика закупівель у іноземних постачальників, які системно не виконують взяті зобов’язання в повному обсязі та допускають значні затримки постачання.

Водночас «Українська бронетехніка» підкреслює, що повністю виконує укладені контракти та забезпечує 100% постачань у своєму сегменті, і закликає зосередитися на перевірених виконавцях, щоб уникнути подальших зривів забезпечення фронту критично важливими боєприпасами.

У ніч на 1 травня українські підрозділи вразили інфраструктуру нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї РФ. На території підприємства зафіксовано вибухи та пожежу. Масштаби пошкоджень уточнюються.

Днем раніше під удар потрапив ще один стратегічний об’єкт — «Пермський» нафтопереробний завод. Там підтверджено ураження установки первинної переробки нафти з подальшою пожежею.

Окрім цього, протягом доби українські військові знищили або пошкодили низку важливих цілей противника. Серед них — зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» на тимчасово окупованій Донеччині, склади боєприпасів у районі Роздольного та Ровеньок, а також склад матеріально-технічних ресурсів поблизу Мелітополя.

Також уражено склад безпілотників у Бєлгородській області РФ та кілька пунктів управління БпЛА і командно-спостережний пункт на південному та східному напрямках.

Ці удари спрямовані на послаблення логістики, ППО та можливостей противника атакувати українські міста.

Сили оборони України завдали удару по військовому аеродрому на території Росії на відстані близько 1700 км від державного кордону.

За підтвердженою інформацією, 25 квітня 2026 року на аеродромі «Шагол» у Челябінській області були уражені кілька винищувачів, зокрема Су-57, а також винищувач-бомбардувальник Су-34.

Операцію провели воїни Сил безпілотних систем ЗСУ в межах заходів зі зниження спроможностей противника завдавати ударів по цивільній інфраструктурі України.

Ступінь пошкоджень літаків наразі уточнюється.

Факт ураження цілей на такій відстані свідчить про здатність українських сил діставати об’єкти противника глибоко в тилу та впливати на його авіаційні можливості.