Нині на Кінбурнській косі переважно перебувають військовослужбовці 337-го окремого штурмового полку РФ. Попри назву, ці підрозділи фактично виконують завдання з контролю території.

Командир ОТУ «Одеса» Денис Носіков в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що Сили оборони завдають по російських позиціях артилерійських та авіаційних ударів у взаємодії з іншими підрозділами.

Через проблеми з логістикою та втрати росіяни відійшли з північних і західних ділянок коси вглиб півострова. Українські військові також фіксують численні випадки втечі російських військових із позицій.

У Києві викрили лікаря-невропатолога та двох його спільників, які, за даними слідства, допомагали здоровим людям оформлювати інвалідність за гроші. Вартість послуги становила від 6000 до 10 000 доларів.

Схему правоохоронці документували протягом року. Клієнтам протягом кількох місяців створювали фіктивну історію хвороби: вони неодноразово зверталися до потрібних лікарів, проходили МРТ, здавали аналізи та нібито лікувалися стаціонарно. У результаті формувався пакет документів із вигаданими діагнозами для подальшого встановлення інвалідності.

### Коли робота приносить задоволення

🔫 **Поліція Сумщини посилює захист неба**

Рота поліції особливого призначення ГУНП у Сумській області близько року відбиває повітряні атаки росіян. Віднедавна до роботи долучилися оператори дронів-перехоплювачів.

Під час одного з бойових чергувань поліцейські за добу знищили **56 повітряних цілей** — «Герань», «Гербера», «Італмас», «Молнія», «Ланцет» і FPV-дрони.

> ***«Звісно, коли збиваєш ворожий БпЛА, радість важко передати словами. Ти розумієш, що він уже нікому не завдасть шкоди, а значить – чиєсь життя врятовано»,*** – говорить боєць на позивний Пітбуль.

Попри радіоелектронні перешкоди та складні погодні умови, поліцейські продовжують чергування. Разом із військовослужбовцями 103 окремої бригади ТрО ЗСУ та екіпажами мобільних вогневих груп вони працюють як єдина система захисту неба Сумщини.

Попри те, що небезпечний інцидент у Лейпцигу стався на тлі посилення уваги європейських країн до диверсій та використання безпілотників проти критичної інфраструктури, у Німеччині досі не встановили, як саме дрон опинився поблизу українського літака, звідки він прилетів і яким маршрутом рухався.

Водночас правоохоронці не виключають, що інцидент може бути пов’язаний із загрозою державній безпеці.

Йдеться, зокрема, про дамби, електростанції, газові термінали та підземні газосховища. У Латвії вже посилили охорону дамби на Даугаві поблизу Риги та підземного газового сховища в Інчукалнсі.

Литва також направила військових для посилення охорони ключових енергетичних об’єктів, серед яких термінал імпорту зрідженого природного газу, нафтопродуктовий термінал, енергетичне сполучення з Польщею та гідроелектростанція Круоніс.

У Польщі також посилюють захист енергетичної інфраструктури. Зокрема, оператор електромереж та військові з липня приділяють підвищену увагу енергетичному сполученню з Україною.

За даними Reuters, головна небезпека потенційної провокації полягає не лише у фізичних руйнуваннях. У балтійській розвідці побоюються, що така атака може спричинити політичний хаос усередині НАТО — якщо союзники почнуть сперечатися, хто стоїть за ударом і як на нього реагувати.

Сили спеціальних операцій України завдали удару по стратегічному підприємству російської нафтохімічної промисловості — комплексу «ЗапСибНефтехим» у Тобольську Тюменської області РФ. Дрони ССО подолали до цілі понад 2000 кілометрів.

Як повідомили у ССО, операцію провели підрозділи Deep Strike у взаємодії з російським повстанським рухом «Чорна Іскра». На території підприємства зафіксували пожежі та руйнування.

Йдеться не про звичайний промисловий об’єкт. «ЗапСибНефтехим» — найбільший нафтохімічний комплекс Росії та одне зі стратегічних підприємств її хімічної промисловості.

Цього разу під призов можуть потрапити росіяни з мінімальним рівнем військової підготовки або навіть ті, хто не бажає воювати. Це відрізнятиме можливу нову хвилю від мобілізації 2022 року, коли основну ставку робили на резервістів та чоловіків із військовим досвідом.

Масштаб проблеми добре ілюструє доля росіян, яких Кремль мобілізував восени 2022 року. Тоді до армії призвали близько 300 тисяч осіб.

За оцінкою Яніса Клюге, німецького експерта з питань російської економіки з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP), на основі даних федерального бюджету РФ, до середини 2026 року від першої хвилі мобілізації могло залишитися трохи більше ніж 100 тисяч військових.

Тобто менш ніж за чотири роки зі складу першої хвилі мобілізації вибуло близько 200 тисяч осіб — майже дві третини від початкової кількості.

За розрахунками Клюге, лише протягом першого року після мобілізації Росія втратила близько 50 тисяч мобілізованих — приблизно кожного п’ятого. У 2025 році втрати серед мобілізованих могли становити ще близько 80 тисяч.

При цьому йдеться лише про першу хвилю мобілізації. Загальні втрати російської армії значно більші.

Financial Times із посиланням на західного чиновника, знайомого з розвідувальними даними, пише, що кількість російських військових, загиблих від початку повномасштабного вторгнення в Україну, наближається до 500 тисяч.

Це більше, ніж населення таких російських міст, як Сочі, Тула, Астрахань чи Калінінград.

З урахуванням поранених загальні втрати російської армії, за оцінкою CSIS, можуть сягати 1,4 мільйона осіб.

Як встановили правоохоронці, військовослужбовець отримав травми під час бойових дій і після лікування звернувся до лікарки для проходження військово-лікарської комісії та встановлення причинного зв’язку захворювання з проходженням військової служби.

Медпрацівниця запропонувала йому «допомогу» з отриманням необхідних медичних документів.

Спочатку, за даними слідства, чоловік передав їй 2 тисячі доларів за відповідний висновок ВЛК. Згодом лікарка вимагала ще 3 тисячі доларів — нібито за сприяння у встановленні йому II групи інвалідності.

Серія потужних вибухів пролунала 10 серпня на військовому підприємстві «ЕМКО» в селі Белица поблизу Трявни в центральній Болгарії. Над територією заводу здійнялися величезні клуби диму, після першого вибуху пролунали кілька вторинних детонацій. Близько 300 працівників підприємства евакуювали. За останніми повідомленнями, загиблих і постраждалих немає.

За попередньою інформацією, інцидент почався із займання вантажівки на території підприємства. За даними Болгарського національного радіо, машина загорілася під час доставки пального. Після цього вогонь перекинувся на один зі складів із боєприпасами, де почалися вибухи.