У Туреччині невідомий дрон упав на поліцейську дільницю в провінції Трабзон, пошкоджено чотири поліцейські автомобілі

Невідомий літальний апарат упав у дворі поліцейської дільниці в районі Арсін турецької провінції Трабзон на узбережжі Чорного моря. Внаслідок падіння пошкоджено чотири службові автомобілі, а також вибито вікна у будівлі поліції та сусідніх закладах.

Інцидент стався близько 19:00 у вівторок. Камери спостереження зафіксували момент падіння об’єкта.
Після цього територію оточили правоохоронці. На місце прибули криміналісти та сапери, які обстежили уламки.

Губернатор Трабзона Тахір Шахін заявив, що попередньо об’єкт ідентифікують як безпілотник. Водночас його походження та точний тип поки не встановлені.

“Об’єкт попередньо вважають безпілотним літальним апаратом, але його точну природу та походження поки не встановлено”, — заявив Шахін. За його словами, через інцидент розпочали розслідування.

Падіння дрона сталося на тлі кількох попередніх випадків із невідомими безпілотниками поблизу чорноморського узбережжя Туреччини.

Турецькі військові вже мали справу з подібними випадками. У грудні 2025 року винищувачі F-16 збили невідомий дрон, який увійшов у повітряний простір країни з боку Чорного моря. Згодом на північному заході Туреччини знайшли російський розвідувальний БпЛА «Орлан-10».

Останніми місяцями на турецькому узбережжі також знаходили уламки російських безпілотників «Гербера».

Боднар просить Польщу видати хоча б один дозвіл на пошукові роботи в Ласкуві

Україна вже кілька місяців намагається отримати від Польщі дозвіл на пошукові роботи в Ласкуві, однак поки безрезультатно. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар, закликавши польську сторону дозволити хоча б одні такі роботи.

Дипломат наголосив, що українська сторона зі свого боку систематично погоджує польські запити щодо пошуку та ексгумації.

“Україна систематично, по черзі, видає дозволи відповідно до прохань польської сторони. Саме для цього й існує робоча група… Я б тут звернувся до польської сторони з проханням видати хоча б один дозвіл на пошукові роботи в Польщі”, – сказав Боднар в ефірі RMF 24.

За його словами, йдеться, зокрема, про роботи в Ласкуві, де планують шукати останки українців, загиблих у 1944 році.

“Але ні, ми його не отримуємо. Завжди якісь бюрократичні обмеження. Тому я публічно звертаюся з проханням, щоб з польського боку було підготовлено та видано хоча б один дозвіл”, – заявив посол.

Боднар також закликав польське суспільство не вводити в оману твердженнями про те, що Україна нібито блокує польські пошукові та ексгумаційні роботи.

За даними посла, ще минулого року Україна подала до польського Інституту національної пам’яті три заявки на пошук місць поховання загиблих українських цивільних.

У липні Боднар говорив, що сподівається на початок пошукових робіт у Ласкуві вже в серпні. Очікується також, що цього року можуть розпочатися пошуки українських загиблих у Сагрині. Таку надію раніше висловлював і голова Українського інс

У Латвії затримали трьох підозрюваних у підпалі оборонного підприємства в Естонії

У Латвії затримали трьох людей, яких підозрюють в організації підпалу будівлі естонської компанії Milrem Robotics у Таллінні. Двоє з них уже взяті під варту за рішенням суду, щодо третього питання мають вирішити найближчим часом.

Естонські правоохоронці вважають, що загоряння могло бути навмисним. Державний прокурор Гарді Андерсон заявила, що слідство розглядає різні версії події, зокрема можливий саботаж.

Затриманих планують передати Естонії, де триватиме розслідування.

Інцидент стався після того, як 15 серпня місцевий житель повідомив екстрені служби про підозрілу активність біля будівлі Milrem Robotics, яка невдовзі загорілася.

Компанія виробляє роботизовані бойові системи та має тісні зв’язки з Україною. Наразі естонська сторона також перевіряє можливу причетність Росії до підпалу.

Це не перший випадок, коли європейські правоохоронці розслідують підпали, які можуть бути пов’язані з російськими спецслужбами. Напередодні в Німеччині винесли вирок українцю, якого звинуватили у підготовці підпалів на користь Росії.

“Тата звільнено!!” Щасливі українські родини дочекались найрідніших

“Тата звільнено!!”

Одні зі 103 щасливих родин, які сьогодні дочекались найрідніших.
Жінка розповіла, що пережила за понад два страшних роки, як вимолила чоловіка з російських катівень і як віра їй допомогла.

Росія за два місяці знищила 11,5 млн українських книжок — третину річного обсягу друку

Рашисти знищують українські книги. Щойно заходять на окуповану територію — полюють на українське слово: вилучають і спалюють книжки, забороняють українську мову, нав’язують російську освіту та свою історію.

Для них є різниця — між українською та російською книгою, між українською та російською мовою, між українською ідентичністю та «рускім міром».

Росія воює не тільки за територію. Вона воює з українським словом.

Лише за два місяці російські атаки знищили в Україні близько 11,5 млн книжок — приблизно третину річного обсягу їхнього друку. Серед них — 1,2 млн підручників, частина з яких мала забезпечити навчальний рік 2026–2027.
Рашисти й далі намагаються знищити те, що формує українців як українців.

Україна буде лише тоді, коли нам буде різниця.

Вісім разів вистрілив у нього з автомата: встановлено російського фашиста, який наказав розстріляти цивільного у Бучі

Нинішня війна, хоч і триває вже значно довше за Другу світову 1939–1945 років, принципово відрізняється від неї в одному: цього разу кожен кат українського народу має ім’я. Багато з них уже встановлені, а ті, чиї злочини ще розслідують, рано чи пізно також будуть ідентифіковані.

Російському офіцеру повідомили про підозру за наказ розстріляти цивільного у Бучі

У ГУР встановили російського офіцера, який у березні 2022 року наказав своїм підлеглим убити цивільного мешканця Бучі Ігоря Городецького.

Йдеться про 47-річного на той момент капітана Євґєнія Плюсніна — командира роти 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії ВДВ РФ. Його ідентифікували в межах роботи проєкту “Книга катів українського народу”. 14 серпня 2026 року московиту повідомили про підозру.

5 березня 2022 року близько 7:30 російські військові затримали Городецького поблизу його будинку на вулиці Яблунській. Чоловік був цивільним, не мав зброї та не брав участі у бойових діях. Серед рашистів був сержант владімір борзунов, ще двоє російських військових наразі не встановлені.

Окупанти доставили його до свого командира Плюсніна. За даними слідства, капітан віддав наказ убити українця. Після цього, у період приблизно з 7:30 до 10:00, один із російських військових відвів Городецького до будинку на вулиці Леоніда Каденюка та щонайменше вісім разів вистрілив у нього з автомата.

Тіло загиблого згодом виявили у братській могилі.

Плюснін, за даними ГУР, перебував у Бучі з 27 лютого до 30 березня 2022 року. Його підрозділ контролював вулицю Каденюка та прилеглі території.

14 серпня 2026 року російському військовому повідомили про підозру у порушенні законів і звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством цивільної особи.

Українські правоохоронці продовжують встановлювати причетних до воєнних злочинів, скоєних російськими військовими під час окупації Бучі.

ГУР МО України публікує дані російського воєнного злочинця:

плюснін євґєній владіміровіч, 04.12.1978 р.н. — уродженець селища пєсочний вохомського району костромської області рф. На момент скоєння злочину — військовослужбовець 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ зс рф (військова частина № 74268). Командир 5-ї роти 2-ї батальйонно-тактичної групи. Військове звання — капітан.

Вирок отримала співучасниця теракту на Харківщині, під час якого рашисти підірвали власного 15-річного агента.

Жінка за інструкцією російських кураторів виготовила бомбу, яку окупанти згодом дистанційно підірвали разом із власним 15-річним кур’єром. Внаслідок теракту на Харківщині загинув також український військовослужбовець.

Історія почалася з Telegram-каналів, де мешканка Харкова шукала можливість легко заробити. Саме там на неї вийшли представники російських спецслужб і залучили до своєї агентурної мережі.

За їхніми вказівками жінка самостійно зібрала вибуховий пристрій із дистанційним підривом. Щоб посилити його уражаючу дію, вона спорядила бомбу металевими гайками, після чого замаскувала її у спортивній сумці.

Далі росіяни знайшли для своєї «операції» 15-річного школяра. Хлопця використали як кур’єра: він мав на таксі доставити сумку з вибухівкою до військової частини Нацгвардії.

Російські куратори при цьому контролювали його маршрут через GPS на смартфоні. Коли неповнолітній прибув на місце й передав «посилку» українському військовому, окупанти дистанційно привели вибухівку в дію.

Вони вбили не лише українського воїна, а й власного 15-річного агента, якого самі відправили доставляти бомбу.

СБУ згодом встановила жінку, яка виготовила вибухівку, і затримала її за місцем проживання. Суд визнав її винною у пособництві терористичному акту, незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні вибухового пристрою.

З урахуванням співпраці зі слідством та наявності трьох малолітніх дітей суд призначив їй 12 років ув’язнення.

В окупантів мінус склади склади БпЛА

Сили оборони уразили міст, склади БпЛА та пункти управління окупантів

У ніч на 19 серпня українські військові завдали ударів по низці важливих військових об’єктів російських окупаційних сил на тимчасово захоплених територіях України. Серед уражених цілей — логістичний міст, склади безпілотників та пункти управління.

За даними Генерального штабу ЗСУ, українські підрозділи уразили автомобільний міст через річку Молочну поблизу Молочанська на Запоріжжі. Російські війська використовували його для забезпечення своєї військової логістики.

Під удар також потрапили три склади безпілотних літальних апаратів. Вони розташовувалися поблизу Новопетриківки та Новотроїцького на Донеччині, а також Лобачевого на Луганщині.

Окремо українські сили уразили наземний ретранслятор, який противник використовував для управління ударними БпЛА типу «Герань» та «Гербера». Об’єкт знаходився в Оленівці на території тимчасово окупованого Криму.

Ще одним ураженим об’єктом став пункт управління безпілотниками поблизу Верхнього Рогачика на Херсонщині.

Крім того, українські військові завдали ударів по складу матеріально-технічних засобів у Кадіївці та району зосередження озброєння і військової техніки російських військ у Лисичанську на Луганщині.

У Генштабі зазначили, що інформація про втрати противника уточнюється. Робота Сил оборони по важливих військових цілях російських військ триває.

Іноземці за гроші рф намагалися підірвати енергобезпеку Чернівців: СБУ затримала агентів

Їх знайшли через соцмережі. Чоловіки шукали можливість швидко заробити — саме на цьому їх і завербували російські спецслужбісти. За гроші вони погодилися підпалити енергооб’єкт, від якого залежить електропостачання частини критичної та соціальної інфраструктури Чернівців.

На початку серпня фігуранти приїхали до міста. Спершу вони провели розвідку навколо підстанції: оглянули територію та шукали можливість непомітно проникнути до об’єкта.

Згодом перейшли до виконання завдання. За даними СБУ, вони облили бензином трансформатори та прилеглу територію, підпалили їх і втекли.

Далеко втекти не вдалося.

Контррозвідники встановили особи підозрюваних і вже протягом доби затримали обох у Чернівцях.

Наразі обом іноземцям повідомили про підозру у закінченому замаху на диверсію, вчиненому групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану. Йдеться про ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України.

Підозрювані перебувають під вартою без права внесення застави.

Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вона міняла українським дітям ідентичність на «любов до РФ»: історія куп’янської освітянки-колаборантки

Зрадниця-освітянка добровільно й, судячи з її вчинків, без особливих сумнівів узялася міняти самоідентичність українських дітей на скалічену парадигму рашизму.

Поки російські війська захоплювали Куп’янськ, вона отримала можливість сказати «ні». Могла залишитися осторонь, могла не працювати на окупаційну адміністрацію, могла не братися керувати дитячим закладом за російськими правилами. Натомість у червні 2022 року погодилася очолити місцевий центр дитячої та юнацької творчості.

До вторгнення вона була там заступницею керівника. За окупації стала «и. о. директора» — і взялася перебудовувати дитячий центр під вимоги загарбників.

Вона особисто розробила новий статут закладу та подала його на затвердження окупаційній адміністрації. Серед головних завдань так званого освітнього процесу, з’явилося виховання в дітей «патріотизму» та любові до держави-агресора.

Вона формувала штат, приймала людей на роботу, проводила наради, презентувала навчальні плани за російськими стандартами. Зустрічалася з педагогами, вихованцями та батьками й, за даними слідства, поширювала кремлівські наративи та переконувала їх у законності російської агресії.

Саме так окупація намагається закріпитися надовго: не тільки встановити прапор над будівлею, а й переписати дитині картину світу.

А потім прийшли українські воїни.

Збройні Сили України звільнили Куп’янськ, і російська окупація там закінчилася. Разом із нею закінчилася й кар’єра цієї «очільниці» при окупантах.

Після деокупації вона втекла чомусь саме до Харкова, а згодом — до Європейського Союзу, де тривалий час переховувалася. Їй повідомили про підозру заочно.

Коли жінка повернулася в Україну, правоохоронці встановили її місце перебування та викрили. Прокурор Куп’янської окружної прокуратури затвердив обвинувальний акт і направив його до суду. Її обвинувачують у колабораційній діяльності за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України.

І тут важливо пам’ятати головне – вона працювала з дітьми.

Її завданням як освітянки мало бути допомагати їм рости вільними людьми, знати свою мову, культуру й країну, вчитися думати та ставити запитання. Натомість під час окупації вона використала свою посаду, щоб допомагати державі-агресору нав’язувати дітям її світогляд.

Росія приходить на захоплені території зі зброєю. А далі намагається залишити після себе школу, підручник, «правильну» мову, переписану історію і дитину, яка вже не розуміє, ким вона є.

Тому історія цієї жінки — не лише про одну колаборантку з Куп’янська.

Вона про те, за що насправді воюють українські військові.

За місто, яке має залишатися українським. За мову, яку не можна заборонити наказом окупаційної адміністрації. За пам’ять, яку не можна переписати чужим статутом. І за дітей, у яких ніхто не має права красти їхню власну країну.

Тепер цю історію має продовжити суд.

Коригував атаки рф по Рівненщині та готувався до виконання замовних вбивств

СБУ викрила на Рівненщині агента ФСБ, який допомагав ворогу готувати удари та планував убивства військових

За версією слідства, чоловік зацікавив російських кураторів своїми антиукраїнськими дописами в Telegram. Після вербування він почав виконувати розвідувальні завдання на території області.

Для пошуку потенційних цілей агент пересувався Рівненщиною на мотоциклі та прихованою камерою фіксував місцевість поблизу військових об’єктів. Зібрану інформацію, зокрема координати, він передавав представникам ФСБ через засоби зв’язку, до яких, за даними СБУ, надав росіянам віддалений доступ.

На цьому завдання агента не обмежувалися. Він звернувся до куратора з проханням забезпечити його зброєю та боєприпасами для підготовки нападів на українських військових. Також намагався отримати безпілотник, який планував використати для розвідки позицій Сил оборони.

Затримання відбулося під час чергової спроби чоловіка зібрати розвіддані неподалік об’єкта українських військ.
Йому може загрожувати довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

«Несанкціонований громадський захід»: московитів почали заарештовувати за скарги на дефіцит бензину

У Росії людей почали затримувати та штрафувати після публічних заяв про нестачу бензину. Про це свідчать кілька випадків у різних регіонах країни.

У Волгограді п’ятеро місцевих жителів записали відеозвернення до голови Слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна. Вони розповіли про проблеми з доступністю пального та поскаржилися на нерівні умови: за їхніми словами, представники міської адміністрації заправляють службові автомобілі за паливними картами, тоді як для звичайних водіїв діють обмеження.

Поліція розцінила запис відео як «несанкціонований громадський захід» і затримала учасників.

Одному з них, адвокату Олексію Севастьянову, суд призначив п’ять діб арешту, офіційно — за опір правоохоронцям. Іншу учасницю оштрафували на 10 тисяч рублів за статтею про участь у масовому заході.

Схожий випадок стався у Пермі. Місцевий житель Лев Самоловських вирішив організувати акцію, щоб публічно заявити про нестачу автомобільного пального. Про намір провести захід він заздалегідь повідомив міську адміністрацію та написав про це у своєму Telegram-каналі, де має лише 44 підписники. Попри це, проти нього склали адміністративний протокол через нібито незаконну агітацію. Суд також оштрафував чоловіка на 10 тисяч рублів.

Проблеми з пальним у Росії загострилися після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних підприємствах. За оцінками S&P Global, щонайменше 26 підприємств зазнали пошкоджень, а частина з них до кінця липня так і не відновила роботу. У серпні зупинилися ще кілька НПЗ.

Через скорочення потужностей російська нафтопереробка впала до рівня, якого не фіксували з 2002 року. Хоча згодом виробництво дещо відновилося, воно все ще залишається суттєво нижчим за сезонні показники.

Наприкінці липня дефіцит пального дещо послабився, однак уже в серпні Росію накрила нова хвиля паливної кризи. Обмеження на продаж бензину запровадили щонайменше у десяти регіонах, а перебої з постачанням почали відчувати навіть у Московській області.

На тлі ситуації російська влада вирішила забезпечувати столицю пальним у пріоритетному порядку. Водночас джерела російських ЗМІ прогнозують нове загострення вже на початку вересня — через планові ремонти на білоруському Новополоцькому НПЗ та кількох великих російських підприємствах.

Джерело: The Moscow Times.

Повістку до армії окупанта вручили під час уроку в школі: команда Save Ukraine врятувала з окупації ще 28 дітей та підлітків

Команда Save Ukraine евакуювала з тимчасово окупованих територій ще 28 українських дітей та підлітків. Після порятунку вони перебувають у безпеці та проходять реінтеграцію за підтримки фахівців. Про це пише Главком.

У межах ініціативи Bring Kids Back UA дітям допомогли залишити окуповані території та повернутися на підконтрольну Україні територію.

За словами команди Save Ukraine, кожен із врятованих пережив тиск, погрози та страх з боку окупаційної влади.

Серед евакуйованих — 20-річний Святослав. Він пережив російські атаки безпілотниками та став свідком примусу під час проведення окупантами псевдореферендуму. Після досягнення повноліття на хлопця почали тиснути, вимагаючи вступити до російської армії.

18-річного Андрія окупанти намагалися змусити опанувати спеціальність оператора дронів. Його також внесли до списків на першочергову мобілізацію та вимагали підписати контракт із російськими військовими.

Ще одному 18-річному юнаку, Олексію, погрожували розправою над рідними, щоб змусити його отримати російський паспорт. Повістку до армії РФ йому вручили безпосередньо під час уроку в школі.

Зараз усі 28 врятованих перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони отримують психологічну допомогу, безпечне проживання та підтримку з відновленням необхідних документів.

У Save Ukraine наголошують, що під російською окупацією досі залишаються сотні тисяч українських дітей. Окупаційна влада продовжує чинити на них тиск, нав’язувати російську ідентичність та готувати неповнолітніх до подальшої служби в армії РФ.

Кібератака на Латвію: президент заявив про загрозу нацбезпеці

Не виключено, що за атакою може стояти інша держава. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що остаточно встановити походження атаки поки не вдалося.

За словами керівника ІТ-департаменту CSDD Маріса Пуріньша, установа вже стикалася з іншою цілеспрямованою атакою минулими вихідними. Її вдалося зупинити завдяки посиленим заходам кіберзахисту.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав нинішній інцидент значно серйознішим. Він заявив, що масштабний витік даних став загрозою національній безпеці, а також завдав удару по довірі громадян до CSDD. На його думку, керівництво установи за таких обставин не може залишатися на своїх посадах.

Кібератаки та масштабні витоки даних останнім часом фіксують і в інших європейських країнах. Зокрема, у Франції після атаки на платформу податкової служби розпочали розслідування через компрометацію сотень тисяч облікових записів. У Польщі раніше повідомляли про витік інформації, який міг зачепити майже 19 млн людей.

Спільні навчання НАТО підтвердили слова Залужного: «НАТО знаходиться в доктрині кінця Другої світової війни, а ми — технологічно попереду»

Українські військові знову показали на навчаннях НАТО те, про що нещодавно говорив Валерій Залужний: Альянс відстає від України у військовій доктрині та швидкості адаптації. «НАТО знаходиться в доктрині кінця Другої світової війни, а ми знаходимося технологічно попереду», — заявляв він.

Тепер українські пілоти БПЛА на навчаннях у Німеччині продемонстрували це на практиці. Що саме відбулося і чому арміям НАТО варто уважніше придивитися до українського досвіду — у тексті Сергія Місюри.

Автор: Сергій Місюра — офіцер ЗСУ, військовий блогер та ведучий військового телебачення «Армія TV». У своїх матеріалах він аналізує події російсько-української війни, дії військ та окремі бойові операції.