Російський медик використовував свою посаду не для допомоги полоненим, а для їх катування. До українських військових він застосовував електрошокер і гумову палицю.

Приводом для знущань могла стати будь-яка скарга на здоров’я. Сорокін бив струмом полонених, які скаржилися на біль у серці, гнійні рани на ногах, кровотечу чи навіть зубний біль.

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що вперше погоджується з Путіним у необхідності усунути «першопричини» війни.

Втім, під цими причинами Кубілюс має на увазі зовсім не те, що Кремль вкладає у це формулювання.

За його словами, справжня першопричина — сам Путін, його рішення окупувати Крим у 2014 році та розпочати повномасштабне вторгнення в Україну у 2022-му.

«Реальні першопричини війни потрібно усунути», — наголосив єврокомісар.

Експерти попереджають про можливе подальше посилення російської кампанії диверсій та інших гібридних атак у Європі. За їхніми оцінками, Німеччина зараз опинилася в центрі уваги Москви.

Після спроби атаки на аеропорт Лейпциг/Галле та низки інших інцидентів німецькі та європейські служби дедалі серйозніше говорять про російську гібридну кампанію.

Експерти зазначають, що Москва може намагатися завдавати ударів по критичній інфраструктурі, оборонних підприємствах та інших об’єктах, щоб послабити підтримку України й дестабілізувати європейські країни.

Reuters також повідомляє про зростання занепокоєння в Німеччині через диверсії та можливу причетність Росії.

У Берліні перед “Російським домом” зібралися близько 500 людей, які виступали проти його закриття. Для протестувальників встановили сцену. Акцію організували партія Сари Вагенкнехт, Комуністична партія Німеччини та «Товариство російсько-німецької дружби». Серед лозунгів звучали заклики «Зупинити русофобське безумство» та «Припинити агресивну політику щодо Росії».

Водночас неподалік відбувся мітинг прихильників закриття «Російського дому». У ньому взяли участь близько 250 людей, зокрема представники партії «Зелених» та проукраїнські активісти. Учасники тримали плакати з написами «Чемодан, вокзал, Москва» та «Ні кремлівській пропаганді!».

Ще одна акція, значно менша за масштабом, зібрала трохи більше 10 людей із біло-синьо-білими прапорами російської опозиції. Вони також вимагали закрити «Російський дім». На одному з плакатів було написано: «Гніздо шпигунів — під замок».

За безпекою під час усіх трьох заходів стежила значна кількість поліцейських. Правоохоронці також обмежили доступ учасників до місць проведення акцій.

Бойові дії на фронті продовжуються, оскільки російські війська не припиняють агресію проти України.

Про це повідомило Головне управління комунікацій ЗСУ у коментарі «Українській правді».

У Збройних силах наголосили, що припинення вогню не може діяти лише з одного боку. Односторонній або несиметричний режим тиші, за словами представника ЗСУ, створює загрозу життю та здоров’ю українських військовослужбовців.

Тому сили оборони наразі продовжують виконувати завдання оборонної операції у повному обсязі.
У ЗСУ також зазначили, що військові діють відповідно до визначених завдань і затвердженого плану оборони України.

Що передувало
Напередодні візиту до України спецпредставників президента США Дональда Трампа українська влада намагалася запровадити на фронті тимчасове перемир’я.

Підрозділам Сил оборони було доручено дотримуватися режиму тиші вздовж лінії бойового зіткнення з 00:00 5 вересня до 23:59 8 вересня.

Однак російська сторона не припинила бойових дій, через що реалізувати цей план не вдалося.

Водночас зникли повідомлення про далекобійні удари України по території країни-агресора.

Це відбувається на тлі заяви Володимира Зеленського, який напередодні помпезно повідомив, що українська сторона готова забезпечити безпечний повітряний простір для американських переговорників під час їхньої поїздки.

Тим часом у ніч на 5 вересня противник атакував Україну балістичними ракетами «Іскандер-М/KN-23» та 167 ударними БпЛА.

Схема почала діяти у липні 2024 року. Один із чоловіків координував інших учасників, контролював фінансові розрахунки та отримував відеозвіти про нібито виконані підпали. Другий шукав виконавців, передавав їм дані про цілі та розраховувався за виконану роботу.

За матеріалами справи, організатори отримали перелік із 11 військовослужбовців ТЦК та СП. Їхнє майно планували підпалювати, а надалі розширити діяльність на інші регіони України та Київ.

Безпосереднього виконавця організатори знайшли, однак він звернувся до правоохоронців. Після цього подальші дії групи проходили під їхнім контролем.

У серпні 2024 року учасники схеми отримували відео, які мали підтверджувати виконання замовлень. Насправді підпали імітувалися. Попри це, організатори вважали завдання виконаними та платили винагороду.

Зокрема, на криптогаманці одного з них надійшло 650 USDT після першого «замовлення», а згодом ще 1000 USDT. Серед наступних завдань було й нібито підпалити вхідні двері квартири, де був зареєстрований військовослужбовець ТЦК. За його виконання передбачалася винагорода у 16 тисяч гривень.

9 серпня 2024 року двох учасників затримали.

У суді чоловіки визнали свою провину. Один заявив, що погодився на участь у схемі через погрози знайомого, якому заборгував гроші. Другий підтвердив свою роль у пошуку виконавця, передачі йому інформації та отриманні відеозвітів.

Одного із засуджених, який раніше вже мав судимість, засудили до 5 років і 1 місяця ув’язнення. Другому призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробувальним строком на три роки. Суд врахував, зокрема, що чоловік раніше не був судимий, позитивно характеризувався, сам виховував малолітню дитину та перерахував 100 тисяч гривень на підтримку ЗСУ.

За даними слідства, ще під час окупації Херсонщини у 2022 році староста одного із селищ Новокаховської громади активно співпрацював із росіянами. Зокрема, він допомагав окупаційній адміністрації складати списки місцевих жителів для проведення незаконного псевдореферендуму.

За лояльність до загарбників чоловік отримав російський паспорт. Документ він планував використати, щоб виїхати до РФ.

Втім, після звільнення правобережної частини Херсонщини колаборант залишався у своєму населеному пункті та намагався не привертати до себе уваги.

Пізніше він почав залишати антиукраїнські коментарі в Telegram-каналах. Саме там на нього звернули увагу представники ФСБ і згодом завербували.

Після вербування чоловік отримав нове завдання — збирати розвіддані для російських військових. Він відстежував місця тимчасового базування українських захисників, рух військової техніки та автоколон.

Щоб отримувати потрібну інформацію, агент розпитував односельців під виглядом звичайного спілкування та сам спостерігав за пересуванням українських військових. Зібрані відомості росіяни планували використовувати для ударів реактивною артилерією та керованими авіабомбами по правобережжю Херсонщини.

До шпигунської діяльності чоловік також залучив свою матір. Вона допомагала йому збирати інформацію про розташування Сил оборони.

Наступним завданням агента мала стати поїздка до сусідньої області, де він мав коригувати російські удари по Миколаївщині.

Однак доїхати до нового місця роботи на російську спецслужбу він не встиг. Контррозвідники СБУ затримали його під час підготовки до цього «відрядження».

Під час обшуку правоохоронці знайшли у чоловіка смартфон із доказами його роботи на ФСБ, а також російський паспорт.

Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Покарання — 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Щодо матері засудженого, яку слідство вважає причетною до співпраці з російськими спецслужбами, наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини її можливої діяльності на користь ворога.

Фігурантами провадження є двоє рядових 128-ї окремої мотострілецької бригади 44-ї армії корпусу ленінградського військового округу окупаційних сил РФ.

Наприкінці березня 2026 року російські фашисти незаконно перетнули український кордон та зайшли до Вовчанських Хуторів Чугуївського району. Один із місцевих приватних будинків вони облаштували під місце проживання.

Через кілька днів на подвір’ї опинився 60-річний чоловік. Він прийшов туди у пошуках їжі для своєї тяжкохворої матері, яка через стан здоров’я не могла самостійно встати з ліжка.

Окупанти затримали цивільного. Щоб він не намагався втекти, йому пригрозили розстрілом, після чого силоміць зачинили чоловіка в погребі.

У приміщенні не було електрики, опалення та належних санітарних умов. Їжу полоненому давали максимум раз на добу, а в окремі дні він залишався взагалі без харчування.

У таких умовах чоловіка утримували 36 днів.

За цей час його мати залишалася сама без належної допомоги. Жінка померла, так і не дочекавшись повернення сина.

11 травня 2026 року українські військові взяли обох російських військовослужбовців у полон. Після цього їм оголосили про підозру у жорстокому поводженні з цивільним населенням та інших порушеннях законів і звичаїв війни.

Наразі розслідування завершене. Російські військові перебувають у слідчому ізоляторі як військовополонені.

Німецькі правоохоронці за перші місяці 2026 року зафіксували сотні інцидентів, які можуть бути пов’язані з диверсійною та шпигунською діяльністю. Особливу увагу силовиків привертають підозрілі безпілотники, що регулярно з’являються поблизу військових об’єктів та критичної інфраструктури.

Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung із посиланням на конфіденційний звіт Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини (BKA).

Майже 750 випадків із дронами

За даними документа, німецькі служби безпеки зареєстрували 747 випадків появи підозрілих безпілотників.

Загалом зафіксовано 1068 прольотів дронів над:

військовими базами;

об’єктами критичної інфраструктури;

підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Встановити операторів безпілотників правоохоронцям поки що вдається лише в поодиноких випадках.

Один із таких епізодів стався в липні в Баварії. Там затримали громадянина Молдови, якого підозрюють у стеженні за підприємством оборонного концерну KNDS за допомогою дрона. Слідчі вважають, що чоловік міг виконувати завдання російських спецслужб.

Сотні шпигунських інцидентів

Окремий блок звіту стосується шпигунської діяльності. Загалом поліція Німеччини нарахувала 112 правопорушень, пов’язаних зі шпигунством.

Серед них:

понад 60 випадків незаконної фото- та відеозйомки військових об’єктів або техніки;

26 інцидентів, де є підозра щодо агентурної діяльності для підготовки диверсій;

24 кримінальні провадження за підозрою у шпигунстві, відкриті Генеральною прокуратурою Німеччини та прокуратурами федеральних земель;

приблизно половина цих проваджень стосується кібератак;

ще 40 справ щодо можливого кібершпигунства перебувають на стадії розслідування.

Найбільше випадків можливої агентурної діяльності зафіксували у чотирьох федеральних землях: Бранденбурзі — 23, Північному Рейні-Вестфалії — 21, Шлезвіг-Гольштейні — 21 та Нижній Саксонії — 15.

Загалом від початку року німецькі правоохоронці зареєстрували понад 165 ймовірних диверсій.

Напад біля газового заводу

У звіті також наведено конкретний випадок у Нижній Саксонії. 9 серпня поблизу газопереробного підприємства в Гросенкнетені охоронець спробував знайти операторів безпілотників, яких помітили над об’єктом.

Біля огорожі він виявив двох невідомих чоловіків у балаклавах. Вони напали на охоронця, вдарили його головою об капот автомобіля та втекли. Знайти нападників правоохоронцям поки не вдалося.

Німеччина вже стикалася з подібними атаками

Нові випадки вписуються в низку інцидентів останніх років.

У квітні 2024 року в Баварії затримали двох агентів із російсько-німецьким громадянством. Їх підозрювали у спостереженні за американськими військовими об’єктами та підготовці атак на маршрути доставки військової допомоги Україні.

У липні 2024 року на вантажному терміналі DHL в аеропорту Лейпцига загорілася посилка. Німецькі спецслужби згодом заявили, що інцидент міг призвести до катастрофи вантажного літака, якби його виліт не затримався.

Влітку 2026 року правоохоронці розслідували ще кілька підозрілих випадків. У липні пожежа на залізничній лінії між Дюссельдорфом і Кельном пошкодила сигнальні кабелі та спричинила зупинку руху поїздів. Слідство розглядає версію диверсії.

А 4 серпня поблизу аеропорту «Лейпциг/Галле» виявили дрон із вибухівкою неподалік українського вантажного літака «Антонов». Загалом у районі аеропорту помітили три безпілотники. Зібрані докази, за даними німецьких правоохоронців, вказують на можливу спробу Росії атакувати літаки.