На санкційному підприємстві Кримський Титан планують збільшення виробництва продукції. Звідки планують везти ільменіт в окупований Крим?
В Криму вийшов сюжет про роботу Кримського Титану.
– 88 тис тонн діоксиду титану планує випустити завод в 2021 році – каже журналістка і питає директора з виробництва що стало запорукою такої успішної роботи.
Найцікавіше для нас в його розповіді – це про сировинну базу, тобто безперебойні поставки ільменітового концентрату в окупований Крим.
Також в сюжеті розповідали про значні вкладення в обладнання, проведення планових ремонтів, модернізацію технологічного процесу, в роботу станції нейтралізації, проєктно-сметну документацію. На нашу думку, підприємство буде вкладати такі великі ресурси лише за умови впевненості в своїй подальшій роботі.
Пожалівся директор на простой в березні через нестабільні поставки.
Дійсно, в розслідуваннях SeaKrime зафіксовано, що Laodicea 31.01.2021 доставила український ільменіт в Севастополь з Варни, і це був останній рейс з перевантаженням сировини для Кримського Титану в порту Чорного моря.
Ділкам довелося шукати інший порт, де можна перевантажити ільменіт на порушника, що піде в окупований Крим, і такий порт було знайдено в Єгипті. Наступний рейс відбувався за схемою Чорноморськ (причал Рісойл) – Дамієтта – Севастополь (причал Авліти). В Севастополь судно Laodicea прийшло 20 березня, отже в лютому поставок не було, тому в березні був простой.
В сюжеті стверджують, що з початку року випущено 30 тис.тонн продукції, отже до кінця року планують виробити ще 58 тис.тонн діоксиду титану. На це їм потрібно 120-130 тис.тонн сировини.
На якій ільменіт вони розраховують?
За час наших спостережень за кримськими портами були спроби завезти ільменіт з Бразилії, Норвегії, В’єтнаму і Мозамбіку. Але всі вони були разовими, не повторювались. Такі поставки є дуже затратними.
Крім того, що логістика таких поставок є незручною і затратною, вона викликає багато проблем в умовах дії міжнародних санкцій. Нам відомо, що ці поставки супроводжувалися реагуванням наших дипломатів. Так з Норвегії ільменіт було доставлено німецьким судном, і в Німеччині митними органами було розпочато справу щодо менеджменту судна (до нас зверталися за деякими доказами). З Бразилії ільменіт доставило польське судно, і ПУ в Варшаві відпрацювало цю тему. З Мозамбіку ільменіт також було доставлено німецьким судном, що викликало дипломатичне реагування від нашого Посла в ФРН.
Крім того, цікаво, що з Мозамбіку судно йшло в Чорне море місяць, доставило 4.7 тис.т. І що, ми маємо повірити, що буде доставлено ще 120 тис.тонн в такому режимі? При тому що кожен випадок буде розглянуто на предмет застосування санкцій. Ми в такі байки не віримо.
Висновок з цього сюжету ми можемо зробити лише такий – на Кримському Титані впевнено говорять про зростання виробництва не через поставки з Африки чи Азії, а тому що розраховують на український ільменіт.
12Ірина Трофименко, Inna Yermakova та ще 10
