Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України 2016-2019 років, яка має досвід боротьби з поширенням дезінформації щодо епідемії кору, поділилась з УП.Життя своїм поглядом на істерію в суспільстві з приводу коронавірусу і ведення інформаційної війни заради дестабілізації населення.
Уляна Супрун
Рік тому в цей період Міністерство охорони здоров’я направляло величезні зусилля на те, щоби переламати ситуацію з поширенням захворювання на кір серед українців.
Одним з найбільших викликів було подолання недовіри на всіх рівнях роботи: громадяни не довіряють державній системі охорони здоров’я; управлінці на різних рівнях бояться приймати рішення та діяти, “бо це ж відповідальність”; політики топ-рівня бояться закликати громадян вакцинуватись і бути прикладом; медіа не довіряють офіційним звітам і статистиці та постійно шукають клікабельних історій.
У такий момент говорити про те, що сфера охорони здоров’я є однією з найбільш улюблених цілей для атак спецслужб, означає приректи себе на насмішки у стилі “і тут Кремль приплели/знову рука Кремля“.
Рік по тому, російські спецслужби по всьому світу поширюють новий наратив – “коронавірус – це технологія розроблена США і Соросом, це все робиться для того, щоби зменшити населення і пограбувати його, не можна вірити нікому, уряди вам брешуть“.
Брехня і теорії змови – дешева технологія, що дуже круто працює в епоху соцмереж, масового споживання інформації та читання лише заголовків.
Усі ці історії отримують своє життя і токсично паразитують на будь-яких суспільних організмах і інституціях.
Ти ніколи не знаєш, як і де воно спрацює, але через низьку вартість можеш закидувати необхідні меседжі буквально безперестанку.
Україна – ідеальна ціль для подібних операцій.
І на це є низка причин.
Попри поширену серед “видатних” лікарів байку про те, як “все не так погано і треба просто дати більше грошей“, переважна більшість українців бояться стикатись із системою охорони здоров’я через страх великих витрат і через брак знань у медичній сфері, якими можна було би “захиститись” або “перевірити” те, що вам каже лікар (пам’ятаємо про тотальну недовіру всіх до всіх, але уявіть, якщо це все стосується ще й здоров’я).
Коли починається масштабна трансформація, що має кардинально змінити правила і позбутися “тіньового сектору” в медицині, це ідеальний час для атак.
Кардинальні зміни легко подати як катастрофу і доказ того, що держава не дбає про них, що масони і рептилоїди планують зменшити населення, щоб заселити ці території кимось іншим чи вивезти чорнозем, що всі лікарні закриють, а ті які не закриють будуть дорогі та з постійними чергами для обраних.
“Взяти на прапор” хворих дітей чи лікарню в поганому стані й кричати про геноцид чи “яка це нафіг реформа” без розуміння контексту й складності процесів, які відбуваються у рамках змін, – це одне з улюблених занять політиків та інформаційних кіллерів.
Українські медіа, які працюють на власників та кількості переглядів/трафіку, а не на суспільство, лише сприяють поширенню різного роду хворих наративів.
Усе це робить і без того вразливе відчуття безпеки просто відсутнім, а також знецінює будь-які гарантії від держави, і як результат – призводить до відсутності держави в очах громадян. “Вони всі однакові”, “Кожен сам за себе” і “А що мені дала ця держава?”
Уявімо, що росіяни підуть у масштабний наступ, і тих самих людей, які зараз риють траншеї і роблять блокпости по селах і містах, переконають у viber-чатах блокувати рух ЗСУ, щоб їх не чіпали і щоб їхні діти були в безпеці.
Це буде значно легше зробити з громадянами, які переконані, що Україна не дбає про них і їхню безпеку.
Це також буде свого роду очікуваним явищем, бо ж “нема єдності українців“, “подивіться, який ми жахливий народ“, “нема ніякої соборності“.
І це все може реалізуватись не як випадковість, а як результат системної роботи ФСБ і відсутності адекватної протидії з боку України. Це величезний виклик для всіх нас і, особливо, державних інституцій.
Занадто багато людей на топ-посадах не мислять категоріями інформаційної безпеки та сигналів, які треба вміти розпізнавати та поширювати самим.
Занадто мало державних діячів сприймає сферу охорони здоров’я як одну з найважливіших для національної безпеки.
Найближчим часом сили та енергія на цьому фронті боротьби будуть зосереджені на тому, щоб зупинити чи дискредитувати трансформацію системи охорони здоров’я на рівні лікарень.
Поки про це активно розповідає Шарій, президент збирається просити дати оцінку реформі у людей, які звикли до готівки та святого Семашка, а МОЗ України зайнятий змінами структури та звільненням “людей Супрун”.
Росія ніколи не пропустить таку нагоду поглибити зневіру та паніку українців.