Пасажири вже готувалися до вильоту, коли просто під час посадки на рейс Turkish Airlines їм повідомили про скасування. Подібна ситуація, за повідомленнями, торкнулася й інших авіарейсів між Туреччиною та Москвою.

Причиною стали обмеження на польоти до російської столиці. Турецькі авіакомпанії почали скасовувати рейси після заяви Володимира Зеленського про те, що повітряний простір Росії стає небезпечним для цивільної авіації.

Зокрема, пасажирам Pegasus про скасування рейсу оголосили безпосередньо під час посадки. Представники авіакомпанії пояснили, що турецька сторона заборонила виконувати вильоти до Москви. При цьому точних термінів відновлення авіасполучення пасажирам не назвали.

На тлі цього проблеми виникли й у московських аеропортах. За одну добу там затримали або скасували загалом 77 рейсів. Найбільше припало на Шереметьєво — 40 рейсів. Ще 20 рейсів зазнали змін у Домодєдово, а 17 — у Внуково.

Окремі затримки були особливо тривалими. Зокрема, рейс з Анталії до Москви затримали більш ніж на дев’ять годин.

Таким чином, рішення щодо обмеження польотів уже безпосередньо вплинуло на пасажирське авіасполучення між Туреччиною та Росією, залишивши мандрівників без чіткої інформації про те, коли рейси знову виконуватимуться у звичному режимі.

«НОВАТЭК-Усть-Луга»

Підрозділи Сил оборони України 1 вересня уразили нафтопереробний завод «НОВАТЭК-Усть-Луга» у Слобідці Ленінградської області Росії. За даними Генерального штабу ЗСУ, ураження цілі підтверджено, після чого на території підприємства виникла пожежа. Ступінь завданих збитків наразі встановлюється.

Комплекс «НОВАТЭК» в Усть-Лузі є частиною виробничо-логістичної інфраструктури російської компанії в однойменному порту на Балтійському морі. Підприємство призначене для фракціонування та перевалки стабільного газового конденсату, а його проєктна потужність перевищує 6 млн тонн на рік.

На підприємстві виробляють легку та важку нафту, керосин, дизельну фракцію та компонент суднового палива. За даними Генштабу, комплекс залучений до забезпечення потреб російських збройних сил.

Вибухало на тимчасово окупованих територіях і на санітарній Брянщині

Крім того, 1 вересня та в ніч на 2 вересня українські військові уразили низку військових об’єктів російських сил.

Зокрема, у Володимирівці Донецької області уражено склад боєприпасів, а в Очеретиному — склад матеріально-технічних засобів російського підрозділу.

У Речиці Брянської області РФ українські сили уразили район зосередження озброєння та військової техніки. Ступінь завданих збитків уточнюється.

Знищення москвинських МіГ-29 та вертольота Ка-27

Генштаб також повідомив про підтвердження результатів попередніх ударів. Зокрема, за результатами аналізу додаткових даних підтверджено знищення 30 серпня російського вертольота Ка-27 поблизу аеродрому «Єйськ» у Краснодарському краї.

Також підтверджено знищення 27 серпня російського винищувача МіГ-29 у районі аеродрому «Міллерово» в Ростовській області.

Росія без істерик достроково виконала вимогу Євросоюзу і скоротила свою дипломатичну місію в Брюсселі приблизно на третину. При цьому Москва цього разу не стала відповідати Брюсселю дзеркальним скороченням — і причина значною мірою пояснюється різницею у чисельності представництв.

Як повідомляє EUobserver, до 1 вересня Росія мала відкликати близько 20 співробітників своєї місії при ЄС. Раніше там працювали приблизно 60 дипломатів і технічних працівників. Тепер максимальний склад російського представництва обмежений 40 людьми, без урахування глави місії.

ЄС запровадив це обмеження через те, що назвав «зловживанням дипломатичною владою», а також для досягнення більшої відповідності між чисельністю російської та європейської дипломатичних місій. Представник зовнішньополітичної служби ЄС Крістіан Віґанд підтвердив, що Росія виконала вимогу у встановлений термін.

Та найбільш показовим у цій історії є те, що Кремль не вдався до традиційної відповіді у вигляді дзеркального скорочення.

У місії ЄС у Москві працює лише близько 10 дипломатів — проти приблизно 60 співробітників російської місії в Брюсселі до скорочення. Тож Москва фактично не має такого самого ресурсу для симетричного удару по європейському дипломатичному представництву.

Водночас питання російського дипломатичного прикриття в Європі давно пов’язане з підозрами у діяльності спецслужб. EUobserver зазначає, що згадане ЄС «зловживання» стосується, зокрема, практики направлення російських розвідників до Європи під дипломатичним прикриттям.

Раніше європейські розслідування також виявляли російських дипломатів, яких пов’язували зі Службою зовнішньої розвідки РФ, ГРУ та ФСБ. Зокрема, журналістське розслідування VSquare та партнерських медіа повідомляло про співробітників російської місії при ЄС, яких європейські спецслужби підозрювали у розвідувальній діяльності.

На цьому тлі нинішня ситуація виглядає особливо промовисто: Росія була змушена прибрати близько 20 своїх співробітників із Брюсселя, але у відповідь висилати європейських дипломатів із Москви їй фактично нічим — їх там близько десяти.

EUobserver нагадує, що попередні масштабні висилки російських дипломатів із країн ЄС часто закінчувалися відповідними кроками Москви. Цього разу сценарій змінився: Росія виконала вимогу Брюсселя до встановленого дедлайну і поки не оголосила про дзеркальне скорочення дипломатичної місії ЄС у Москві.

У Львові чоловік відмовився від проходження мобілізації, заявивши, що захистом України мають займатися країни НАТО. За це суд призначив йому три роки позбавлення волі.

Як зазначає Цензор.НЕТ, відповідний вирок ухвалив Калинівський районний суд Вінницької області.

Історія розпочалася у вересні 2024 року. Євген Саєнко пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнали придатним до військової служби. 11 вересня йому намагалися вручити повістку із вимогою 13 вересня прибути до пункту збору для подальшого направлення на військову службу в межах мобілізації.

Чоловік від отримання документа відмовився. У визначений день він також не з’явився до пункту збору.

Під час розгляду справи Саєнко пояснив свою позицію тим, що, на його думку, після передачі Україною зброї НАТО саме держави Альянсу повинні брати участь у захисті України та її громадян.

Суд не визнав ці аргументи підставою для відмови від виконання військового обов’язку. Чоловіка визнали винним за статтею 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Покаранням стало три роки позбавлення волі.

У німецькій федеральній землі Бранденбург на підстанції в районі Турнов-Прейлак, неподалік електростанції Яншвальде, виявили кілька саморобних вибухових та запалювальних пристроїв.

Поліція повідомила про можливе пошкодження лінії та залучила саперів. За даними німецьких ЗМІ, зафіксовано щонайменше один вибух, унаслідок чого було пошкоджено елементи електромережі.

Оператор електромережі 50Hertz повідомив, що внаслідок вибуху сталося короткочасне відключення електроенергії та було пошкоджено кілька ліній електропередачі. Наразі всі пошкоджені лінії відновили, а загальне електропостачання регіону не порушене.

Енергетична компанія LEAG назвала інцидент нападом. Після нього один із блоків електростанції Яншвальде вийшов із ладу. Наразі перевіряється, чи безпосередньо пов’язаний його технічний збій із пошкодженням підстанції.

Загальне електропостачання регіону не постраждало. Поліція розслідує обставини інциденту, а його виконавці та мотиви поки невідомі.

На Вінниччині колишнього військовослужбовця судитимуть за вимагання 500 тисяч гривень у родини загиблого військового. За даними слідства, чоловік обіцяв вплинути на посадовців військової частини, щоб сім’я без проблем отримала належні виплати.

Чоловік дізнався, що троє синів загиблого військовослужбовця мають право на одноразову грошову допомогу. Представившись другом і колишнім командиром їхнього батька, він переконав одного із синів, що без його «допомоги» родина може не отримати гроші через нібито проблеми з документами.

За своє «сприяння» обвинувачений вимагав 10% від загальної суми виплат — 1,2 млн грн. Коли один із синів у січні 2026 року отримав першу частину допомоги в розмірі близько 550 тисяч гривень, чоловік почав вимагати гроші. Зрештою вони домовилися про передачу 500 тисяч.

Щоб приховати отримання коштів, він організував передачу через людей, які не знали про справжню мету операції. 25 лютого гроші передали під контролем правоохоронців. За кілька хвилин вони опинилися в обвинуваченого.

Побачивши правоохоронців, чоловік намагався сховати коробку з грошима у занедбаному будинку неподалік, однак його затримали.

Орієнтовні втрати російської армії в живій силі за серпень становили 42 020 осіб, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За три літні місяці втрати противника склали 124 170 військових:

— червень — 39 290;
— липень — 42 860;
— серпень — 42 020.

Таким чином, за літо Сили оборони України уразили на 25,8% більше живої сили противника, ніж за аналогічний період весни.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що рівень корупції у сфері мобілізації суттєво відрізняється залежно від регіону. Найбільш розвиненим цей чинник він назвав на Закарпатті, тоді як у Запоріжжі та Харкові, за його словами, таких проблем практично немає:

«Причому чинник корупції максимально розвинувся на Закарпатті, але його практично немає у Запоріжжі чи в Харкові. Те саме з нападами на ТЦК – чим далі від фронту, тим більше це трапляється. Але знову ж таки, я це в першу чергу пов’язую з проваленою державною політикою».

Водночас Лубінець розповів про одну з останніх схем, яку наразі перевіряє його офіс. За його словами, у прикордонній області військовозобов’язаному пропонують «послугу під ключ»: за $50–70 тисяч людину працівники ТЦК та СП переправляють клієнта з буса через кордон.

Омбудсмен також заявив про поширену практику хабарів у ТЦК: за його словами, «вийти з буса» коштує близько $10 тисяч, а вийти з приміщення ТЦК — $15 тисяч.

Лубінець зазначив, що пропонував оцінювати ефективність роботи ТЦК не за кількістю формально мобілізованих людей, а за тим, скільки з них фактично доходять до лінії фронту. За його словами, наразі цей показник становить близько 2%.