Що несе воєнний 2024-й для України?

Те, що не розказують в окупаційному марафоні. Червоною сигнальною ракетою впродовж усього тексту вимальовуються фрази: “Власне виробництво зброї”, “Захистіть український ВПК від Басалаєвої і ко!”. А набатом звучать спогади про трирічне біснування асфальтоукладчиків.

“Я вже не вірю, що держава забезпечить мене зброєю” – що зробила Басалаєва з оборонкою

Щоб усвідомити, що зробила Басалаєва з низкою оборонних підприємств України, слід прочитати цей допис Тетяни Чорновол.
Я особисто впевнений, що Басалаєва усвідомлювала що робила, знала про наслідки своїх дій і діяла свідомо.

“Смерть, як визволення. – Не смій! Спинись! Тримайся за будь-яку соломинку, пливи, не здавайся! ЖИВИ!” – мати чекає з полону сина

“Холод…

Найбільше зараз дошкуляє саме лютий холод… Не голод, бо шлунок уже зсохся до мінімуму. І як би він не просив, не стогнав, не бунтував, їжі не буде.”

Справа про держзраду: свідчення Кулініча стосуються Зеленського, Зеленської, Єрмака, Шефіра та ін.

Спостерігаємо пожвавлення гучного викриття, яке вже було затихло. Ба більше, влітку у ЗМІ почали з’являтись песимістичні нотки про недоведеність звинувачень щодо викритих агентів ФСБ.

Знаходять будь-які шляхи, щоб інформувати: Рух опору на ТОТ з Україною в серці

На тимчасово окупованих територіях України працює рух опору. Українці ризикуючи життям і здоров’ям близьких повідомляють про розташування російських фашистів, їхніх боєкомплектів і навіть протидіють російській пропаганді. Вони чекають звільнення, мріють обійняти солдата ЗСУ і колись розкажуть про людей зі сталі і з Україною в серці.

Загравання з росіянами зазвичай закінчувалося зґвалтуваннями – розповідь херсонської журналістки Вірлич

Херсонщину російські загарбники окупували за лічені години. Ми ще довго будемо аналізувати, як сталось так, що мешканці до останнього не вірили у можливість вторгнення. Навіть працівники медійної сфери, такі як авторка розповіді, не готувались заздалегідь, бо вірили, що все буде добре і чекали на травневі шашлики.

Чернігівщина, 150 км до Києва: Як українці 36 днів стримували навалу російських загарбників

Російські загарбники заходили хвилями через пункт прикордонного контролю “Сеньківка”. Там сходяться кордони трьох держав: України, Росії та Білорусі, там на полі є монумент Дружби слов’янських народів.

До центру Чернігова звідси — 9 км по прямій, до Києва — 150 км. П’ять тижнів, тобто 36 днів, від 24 лютого до 31 березня, на цих пагорбах і поблизу точилися криваві бої. Тут застрягли росіяни, які збиралися взяти Київ за три дні.

Селянин упізнав російського ката і свідчив проти нього в суді. 21-річний солдат Кузнєцов засуджений заочно

Від 13 до 17 березня Марусика тримали в холодному металевому вагончику – пораненого, зі зв’язаними руками й мішком на голові. Не давали ні їсти, ні пити, не виводили в туалет. Допитували про співпрацю з ЗСУ, катували. Стріляли над головою, били.

«У поліції Нової Каховки я бачив таке, від чого мені було дуже страшно» – український полонений про російських фашистів

У полоні Юрій Армаш став свідком жорстокого ставлення окупантів до українців, катування, зґвалтування неповнолітньої дівчини і багатьох жінок. У Новій Каховці він дізнався історії багатьох людей і як працює збудована росіянами система терору проти мирних місцевих мешканців. У тій катівні він зміг врятувати життя ув’язнених тим, що тільки було під рукою. 

107 поранених одночасно і доба в операційній – військовий хірург волинської бригади

Медики на фронті – це тема вдячності за найцінніше, за життя. Військовий лікар на передовій володіє надможливостями. Він має в лічені секунди масштабно оцінити стан пацієнта, щоб не втратити час на зайві рухи. Жодних аналізів і консиліумів – рятувати життя тут і зараз. Ніяких спеціалізацій по хірургії, або на серці, чи окремо на гінекології, чи пульмонології.

“Влада уникає теми УПА. Зеленський дуже мало знає про нашу історію” – Володимир В’ятрович

Попит на відверту розмову про наше минуле росте. Влада заховала голову в асфальт і не піднімає цю тему, мабуть тому. що шоу-бізнес, з якого “нові обличчя” прийшли у владу, завжди мало розумівся на українській історії. Білі плями, чи то пак, зафарбовані у червоний совєцькій колір пропаганди пробіли, маємо відновлювати і заповнювати порожнечу дослідженнями нашої історії.