Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 12 жовтня схвалили майже 1600 нових санкційних позицій, спрямованих проти російського військово-промислового комплексу. Значна частина обмежень стосується ланцюгів виробництва балістичних ракет, які Росія застосовує для ударів по Україні.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас.

“Це найбільше розширення нашого списку санкцій з моменту початку війни Росією. Європа знову демонструє єдиний фронт. Понад половина пов’язані з ланцюгом виробництва балістичних ракет”, – написала Каллас.

Загалом санкційний перелік налічує 1569 позицій: до нього внесли 743 фізичних особи та 826 компаній.

Початкова версія пропозиції передбачала обмеження проти більшої кількості фігурантів — 744 осіб і 827 компаній. Під час узгодження остаточного списку кількість скоротили на одну фізичну та одну юридичну особу. Кого саме виключили з переліку, наразі не повідомляється.

У місті Шептицький на Львівщині затримали 47-річного місцевого жителя, якого підозрюють у замаху на вбивство військовослужбовця територіального центру комплектування та насильстві щодо правоохоронця.

Напад стався 11 жовтня близько 16:20 на вулиці Тарнавського. За попередніми даними слідства, під час оповіщення населення щодо мобілізації та перевірки військово-облікових документів чоловік напав на 43-річного військовослужбовця ТЦК — учасника бойових дій — і вдарив його ножем у шию. Після цього нападник утік.

Колеги пораненого надали йому домедичну допомогу та викликали медиків. За інформацією правоохоронців, стан військовослужбовця згодом оцінили як задовільний.

Поліцейські розшукали підозрюваного та затримали його за силової підтримки групи оперативного реагування. Під час затримання чоловік чинив опір і застосував пневматичний пістолет. Унаслідок цього тілесних ушкоджень зазнав 40-річний оперативник.

Слідчі оголосили затриманому підозру за статтями Кримінального кодексу України про замах на умисне вбивство у зв’язку з виконанням потерпілим службового чи громадського обов’язку, а також про погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Найближчим часом суд має визначити запобіжний захід для підозрюваного.

Колишньому керівнику локомотивного депо в Тернополі повідомили про підозру у службовій недбалості, яка, за даними слідства, завдала «Укрзалізниці» майже 4,2 млн грн збитків.

Правоохоронці встановили, що з грудня 2023-го до жовтня 2024 року посадовець не контролював належним чином використання дизельного пального, не з’ясовував причин його перевитрат і не вживав заходів, щоб їх припинити.

Суму збитків підтвердили експертизи, повідомляє Національна поліція.

В інтерв’ю подкасту The Rest Is Politics Бернем розповів, що після вступу на посаду окремо з’ясовував, чи втручалася Москва в кампанію навколо Brexit. За його словами, відповідь була однозначною — таке втручання мало місце. Про це повідомляє BBC.

Тим часом дискусія про повернення до ЄС набирає обертів

Настрої британців: Громадська думка також свідчить про переосмислення Brexit. За наведеними опитуваннями, понад 52% британців вважають вихід із ЄС помилкою, тоді як приблизно чверть респондентів підтримує негайне повернення до складу Союзу.

Лондон попереджає Париж і Берлін

Окрему увагу Бернем звернув на нинішні інформаційні операції Росії в Європі. Під час візиту до Німеччини на початку жовтня він обговорював цю проблему з канцлером Фрідріхом Мерцом.

“Безумовно, існує дезінформація, яка надходить із Росії у німецьку політику”, — сказав він.

Водночас Бернем не навів конкретних подробиць щодо методів російського втручання або його можливого впливу на підсумки голосування. Це питання залишається предметом дискусій: організація Britain Unbound, яка підтримує Brexit, назвала заяву прем’єра спробою поставити під сумнів рішення британців. Там наголосили, що доказів впливу Росії саме на результат референдуму, на їхню думку, недостатньо.

Там обурилися припущенням, що виборців можна «так легко обдурити».

“Немає вагомих підстав вважати, що російське втручання вплинуло на результат референдуму 2016 року. Також образливим є припущення, що виборців так легко обдурили”.

У Японії різко загострилася ситуація з кібербезпекою. Влада заявила про надзвичайний стан у кіберпросторі на тлі серії хакерських атак, які зачепили великі компанії, державні установи, медичні заклади та підприємства сфери обслуговування.

За останні тижні про інциденти повідомили понад 20 великих організацій. Потенційно скомпрометованими могли стати дані десятків мільйонів клієнтів. Про це пише Financial Times із посиланням на заяву японського Штабу зі стратегії національної кібербезпеки.

Серед постраждалих — залізничний оператор JR East, який виявив ризик витоку приблизно 1,67 млн електронних адрес із системи бронювання. Ще масштабніша потенційна втрата даних стосується сервісу каршерингу Times Car: під загрозою опинилася інформація з 6,6 млн облікових записів.

Особливе занепокоєння викликає те, які саме дані могли потрапити до рук зловмисників. У профілях Times Car зберігалися цифрові копії водійських посвідчень. За оцінками фахівців, одне таке зображення на чорному ринку може коштувати близько 25 єн — приблизно 15 центів США. Однак небезпека полягає не лише у вартості викраденої інформації, а й у можливості використати її для шахрайства та викрадення особистості.

На тлі інцидентів Агентство фінансових послуг Японії закликало банки переглянути процедури ідентифікації клієнтів. Зокрема, установам рекомендують не покладатися на водійські посвідчення під час відкриття рахунків, а надавати перевагу документам із захищеними чипами — паспортам і національним карткам MyNumber.

Керівник Штабу зі стратегії національної кібербезпеки Масаакі Тайра охарактеризував ситуацію як надзвичайну. Міністр кібербезпеки Тосіхару Фурукава також визнав, що становище є критичним.

Сили оборони України протягом вересня та на початку жовтня уразили вісім російських установок, які використовувалися для завдання балістичних ударів. Три з них були знищені, ще п’ять зазнали пошкоджень.

Про це 11 жовтня повідомив міністр оборони України Євгеній Хмара під час спілкування з журналістами, пише УП.

За його словами, удари по російських установках уже впливали на плани противника: в окремих випадках росіянам доводилося скасовувати або змінювати підготовлені балістичні атаки.

Водночас Україна стикається з нестачею ракет для систем протибалістичної оборони. Наявних ресурсів і потенційних поставок від партнерів поки недостатньо, щоб повністю нейтралізувати цю загрозу.

Міністр наголосив, що Україні необхідно шукати доступні запаси в країнах-партнерах, не покладаючись лише на тривалі процедури укладання нових контрактів.

За словами Хмари, для ефективної протидії балістичним атакам потрібні великі обсяги боєприпасів — десятки й сотні ракет, а не поодинокі партії.

В Естонії суд виніс вирок 44-річному чоловікові, який спаплюжив український прапор біля посольства Росії в Таллінні. За наругу над державним символом іноземної країни він отримав три місяці позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на один рік.

Про це 10 жовтня повідомило естонське суспільне мовлення ERR.

Інцидент стався вночі 23 квітня 2023 року. Біля російського посольства на вулиці Пікк на тимчасовій огорожі був розміщений прапор України. Чоловік написав на ньому маркером «Слава Росії».

Хар’юський повітовий суд визнав його винним у нарузі над офіційним символом іноземної держави. Реальне ув’язнення замінили умовним покаранням із випробувальним терміном на один рік. Якщо протягом цього часу засуджений не вчинить нового умисного злочину, відбувати покарання у в’язниці йому не доведеться.

Також чоловік зобов’язаний сплатити 1684,68 євро судових витрат. Суд дозволив виплачувати цю суму частинами протягом 12 місяців. Витрати на судову психіатричну експертизу та частину оплати адвоката покриє держава.

Український прапор із провокаційним написом і маркер, яким його зробили, постановили знищити.

Повідомляють про збої в роботі десятків онлайн-сервісів компанії.

Після атаки на дата-центр «Яндекса» у Володимирі масово зупинилася робота сервісів у Росії та за її межами.

Після пожежі територію навколо об’єкта затягнуло димом. За словами губернатора, під ударом опинилася інфраструктура «Яндекса» в передмісті, у самому Володимирі зникла електрика.

Наслідки відчули користувачі в багатьох містах РФ, а також у Сербії, Казахстані, Білорусі та Вірменії: не працює виклик таксі, водії втрачають доступ до застосунків і навігації, виникають проблеми з банківськими сервісами.

У деяких містах повідомляють про збої у місцевих службах таксі.

У компанії кажуть, що оцінюють наслідки і поки не беруться прогнозувати, коли інфраструктуру вдасться відновити.

На тлі рішення Трампа тимчасово послабити санкції проти російського пального Берлін заявив, що не відступатиме від чинних обмежень і разом із європейськими партнерами працюватиме над новими санкціями проти Росії, повідомляє Reuters.

Європа має пам’ятати: кожне послаблення економічного тиску на Москву дає Кремлю додаткові можливості продовжувати війну. І позиція Німеччини зараз чітка — санкційний тиск має зберігатися.

«Федеральний уряд взяв до уваги рішення США щодо поставок російського дизельного палива», — заявив речник уряду Німеччини Стефан Корнеліус.

Він наголосив, що Берлін залишається відданим чинним санкціям проти Росії та працює з європейськими партнерами над запровадженням нових обмежень.

За його словами, підтримка України з боку Німеччини також залишається незмінною.

Добре, коли стратегічні інтереси та безпека не поступаються короткостроковим економічним вигодам.