У такий спосіб громадянин України 1982 року народження, житель Одеської області, намагався уникнути свого конституційного обов’язку і кинути свою країну у найважчий час.
У підвішеному стані, бовтаючись у в’язкій рідині, занурений майже по груди в олію, чоловік подолав шлях від Вінниці до пункту пропуску.

За 8-10 тисяч доларів офіцер влаштовував своїх «клієнтів» на цивільні посади в структурі Центру та інших підрозділах Міноборони.

Працевлаштовані «співробітники» фактично ніколи не виходили на роботу та не виконували жодних обов’язків.

Натомість “міністерські ухилянти” отримували витяги про призначення та довідки про бронювання.

Надалі ці дані вносились до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг».

Завдяки зв’язкам та службовим повноваженням фігурант мав вплив на посадовців ТЦК, які й вносили відповідні відомості до реєстру.

СБУ затримала зрадницю, яка раніше працювала секретарем міського суду у Мирнограді, а нещодавно почала співпрацю з ворогом та допомагала рашистам прориватися до Покровська і чекала на окупацію регіону.

У перервах між записами радіоефірів росіянин обходив центральні вулиці столиці та приховано фотографував позашляховики, які він вважав автівками українських військових.

Для конспірації фігурант робив фотознімки приховано, вдаючи, що розмовляє телефоном, притиснувши його до вуха.

“Нормально поспати – найскладніше. Міняємося, щоб хтось з екіпажу трохи перепочив. Але бувають моменти, коли ти спиш 10 хвилин, а тебе піднімають, тому що потрібно вилітати. Це нормально. Колись ми всі зможемо відпочити. А ворога потрібно нищити вже сьогодні. На жаль, це війна. Звичайно, я по собі відчуваю, що втома накопичується і зводить всі бажання до мінімуму – поспати, гарно поїсти і знову поспати.”

Українська захисниця стала до лав Збройних сил у 18 років. Цей важливий у своєму житті крок вона зробила свідомо. Зауважимо, що Єва пішла захищати Україну із мальовничого міста Ужгород, яке не бачило війни, а частина його мешканців піддалась на загарбницьку пропаганаду Угорщини та тяжіє до цієї сусідньої країни. Попри все, Єва каже, що не хотіла допустити, щоб війна прийшла і в її рідне місто. Тепер вона постійно перебуває у зоні бойових дій і нещадно нищить російсько-фашистських загарбників.

Інтерв’ю із захисницею – за посиланням.

Обвинуваченій загрожує від пʼяти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Українка за паспортом, але зі свідомістю, яка піддалась процесам гноїння русскім міром, поширювала тези кремлівської пропаганди. Зрадниця України була активною учасницею проросійських чатів у Телеграмі.

Починаючи з березня 2024 року, обвинувачена писала, що чекає на так зване «визволення» Харкова і Купʼянська, розповідала, що «россия не завоевывает территории, а освобождает земли от нацистов», а також називала героями російських військовослужбовців.

Протиправний характер висловлювань обвинуваченої підтверджено висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Ділка не вперше викривають, він платив величезні штрафи, але продовжував – бізнес, ймовірно, йшов добре.

У лютому прикордонники вчергове виявили у його вантажівці чоловіка, який заплатив $2000 за незаконний перетин кордону.

Торік поляка оштрафували за аналогічний злочин.

Його визнали винним і призначили штраф у 200 тис. гривень.

З початку 2025 року чоловік систематично поширював на своїй сторінці у «Facebook» зображення п’ятикутної червоної зірки на фоні прапора срср, а також серпа і молота.

Як зазначили у прокуратурі, своїми діями підозрюваний порушив вимоги п. 4 ч. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Повідомлено про підозру:

генеральному директору,
його заступнику з юридичних питань,
завідувачу структурного підрозділу медичного закладу з психічного здоров’я,
бухгалтеру міської лікарні.
Усіх підозрюваних затримано, їм обрано запобіжні заходи.

Усі зняті з обліку чоловіки за вказаний слідством час доставлені до ТЦК та СП для проведення повторної об’єктивної ВЛК.

Ділок працював на знищення обороноздатності своєї країни, він допомагав ухилянтам втекти до країн Євросоюзу під виглядом перевезення в Україну гуманітарних вантажів, зокрема палива для ЗСУ.

Зрадник давав доручення вносити персональні дані військовозобов’язаних до інформаційної системи «Шлях», як волонтерів, що співпрацюють з афілійованою одеською компанією.

За документами вони виїжджали до ЄС на великовантажних авто цього підприємства нібито за новими партіями гумдопомоги від міжнародних партнерів України.

Але насправді псевдоволонтери не повертались в Україну, назад поверталися лише штатні працівники одеської компанії та ще й з комерційними вантажами для продажу.