Тикнули палочкою в харошіх рузгіх апазіціонєрів.
І понеслося.
Ну да, “Нікаму нінужний Міратворіц”.
Ці ааазіціонери такі дивні: вони типу проти пу але якось не сильно проти російської агресії.
Пише нам Диля
Ну да, Ну да! Сечі немає терпіти.
Схема дуже проста. Цитую:
“Він спочатку видавав себе за патріотичного українського вченого, що збирає підписи в спільноті українських вчених з метою відкликання міжнародних академічних нагород російського вченого Оганова, за провоєнну позицію останнього.”
Це притомна ініціатива. Благородна. І правильна.
Але потім починаються нюанси.
Нам погрожують якісь божевільні.
Найпопулярніші коменти під Усиком.
А то ми не знаємо, які ви були цілих п’ять років кривавої війни і що у вас війна почалась у 2022 році.
Тому ви, скоти, і привели в наш дім смерть і розруху.
Ми всі 5 років отримували навали “корисних ідіотів”, мали ще терпіння пояснювати їм, показувати, розказувати, навчати.
А вони, бачите, “думали по-іншому”. При цьому таскали в зубах всі довжелезні 5 років якісь слова про “АТО за два тижні” тощо.
Тепер же вони “думали по-іншому”. Нуішо, подумаєш. Кров на руках тоннами, нуішо.
Дякуємо пропагандонам рф за наданий фото матеріал.
Розкадровка буде зроблена і ляже до пори до часу на поличку в Чистилищі.
Діти сиротами були, а Миротворець знайшов їхніх батьків.
От бачите, як гарно ми спрацювали?
Нарешті підключились українські медійники, журналістка Громадського створила петицію “Про винесення на розгляд РНБО пропозиції про застосування персональних санкцій щодо А.В. Портнова”.
Оні нє хотят убівать братьєв. А еті (українські військові) хотят убівать славян!
Бидлота із захищеними від війни сраками попіднімала голову.
Гляньте, як красиво у Миротворці за неповний тиждень відпрацювали родичів. Можна подзвонити і подякувати, можна навіть в гості зайти і подякувати за діточок і їхнє виховання..
За посиланням.
“Наливка з льодом зі стакана з гравіюванням «Миротворець»”
Падарунки із Трускавця.
Відео, фото.
Свіжі розвіддані.
«Коли все х*рово, памʼятай про хлопців, які сидять в окопах. От їм гірше зараз. От коли тобі погано: в пробці ти, щось тобі не подобається… Ти подумай про те, як парням нести службу. Навіть візьмемо війну в сторону. Навіть погодні умови зараз, коли мінус 15, 10. В тебе нема такого, що ти розпалив вогнище і грієшся. Ні! Війна іде, яке вогнище? Відморозив пальці, значить відморозив. І це не я такий герой. Ми всі, хто там – герої. Просто один більш активно, хтось більш пасивно», – Михайло Нікітін, боєць 11-ї бригади НГУ імені Михайла Грушевського, який був поранений неподалік Селидового.
Страшні кадри початку: Від “просто перестати стріляти” під загальний регіт населення пройшло три роки підготовки до “зустрічі рашистів з холодцем”.
Жертовність десяти відсотків активних громадян країни і непоборна жага до свободи не дали здійснитись планам зрадників.
Але вже знову населення забулось страх перших днів, як “зробили всіх разом”. Вже знову населення задрімало. І знову “шлунки на ніжках” піднімають голову, поки десята частина активного громадянського суспільства вигризає зубами Україну з лап московського агресора.
