Водночас, як зазначає Григорʼєва, питання карʼєрного зростання жінок у ЗСУ досі залишається складним. Зокрема, в українському війську наразі немає жодної бойової генералки.

«Це пов’язано з тим, що вони ще не пройшли повний шлях військової освіти — тактичний, оперативний і стратегічний рівні. Вони також не командували бригадами», — пояснила радниця Генштабу.

При цьому в Збройних силах уже є чотири жінки у генеральських званнях, які проходять службу в медичній сфері.

Оксана Григорʼєва наголошує, що найбільш відчутний ріст кількості жінок у війську відбувся після початку повномасштабного вторгнення Росії. Нині в ЗСУ служать жінки на командних посадах, зокрема:

командирки взводів;

командирка військової частини;

командирка батальйону в підрозділах територіальної оборони.

Крім того, за словами посадовиці, значна кількість військовослужбовиць наразі проходить або готується пройти навчання, щоб у перспективі очолити батальйони у своїх бойових частинах.

🔥 Операція на хвилях: медики ГУР врятували бійця просто у відкритому морі

Війна давно зруйнувала уявлення про «нормальні умови» роботи. На цьому тлі медики Головного управління розвідки МО України все ж зробили неймовірне, — провели рятувальну операцію просто у відкритому морі. Без лікарні, без повноцінного обладнання, під загрозою ворожого вогню та з холодною водою навколо.
Пораненого бійця доставили на плавучу платформу у критичному стані. Масивна крововтрата, травматична ампутація, важке переохолодження — набір, який не залишає права на помилку.

«Час накладання турнікетів був пізніший, ніж міг би бути. Через це збільшилася крововтрата, додалася гіпотермія. Стан був важкий», — розповів спеціаліст медичної команди ГУР на позивний «Точіні».

У морі і на війні не існує «ще хвилинки». Тут або дієш одразу, або не дієш зовсім. Рішення ухвалювалися миттєво — буквально на межі між життям і смертю.

За словами медика, пацієнт постійно перебував під контролем екіпажу та бойових медиків передового загону, які виконали колосальну робот
Далі — за посиланням.

На виклик про чоловіка, що має намір вчинити непоправне, прибули патрульні Анатолій Махиборода та Андрій Громик.

Інспектори намагалися встановити контакт із громадянином, відмовити його від непоправного, знайти слова підтримки та заспокоїти.

Коли чоловік відволікся, напарники ухопили його за руку та затягнули в безпечне місце.

Чоловіка передали медикам.

«Всього було завжди дуже мало і дуже пізно» — британський журналіст Колан Робертсон, який живе в Україні з початку повномасштабного вторгнення, допомагає доносити світу правду про війну та злочини Росії. Паралельно він відкриває для себе красу України й силу її незламності.

Робертсон перебуває в самому епіцентрі подій, бачить війну зсередини і відверто зізнається: йому соромно за свою країну, яка могла зробити значно більше, але не зробила. За його словами, іншого пояснення цьому, окрім боягузтва, він не бачить.

«Європа на десятиліття покриє себе соромом, як і будь-яка країна, яка не допомогла перемогти нацистів під час Другої світової війни», — каже Робертсон.

«Я не знаю, чи зможе Україна після закінчення війни пробачити таке ставлення до себе», — додає він.

Іноді відео — це пастка, яка коштує ворогу сотні тисяч доларів. Саме такою стала спецоперація Головного управління розвідки Міноборони України, під час якої було інсценовано загибель командира Російського добровольчого корпусу Дениса Капустіна.

Як повідомили у ГУР, операцію провели «для збереження життя командира Російського добровольчого корпусу у складі “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України та викриття ворожої агентурної мережі». Вона була складною, багатоетапною і побудованою на бездоганній легенді.

Ключовим елементом стала відеофіксація нібито успішного удару. Для цього українські розвідники створили переконливий запис роботи ударних безпілотників.

«Для підтримки легенди створили відеозапис роботи двох ударних дронів: перший безпілотник влетів в мікроавтобус, в якому перебував Капустін, другий зафільмував “наслідки удару” – палаючу автівку», — йдеться у повідомленні ГУР.

Відео виглядало настільки правдоподібно, що замовники злочину в російських спецслужбах без вагань повірили в інсценовану «ліквідацію».

Результат — показовий і водночас принизливий для РФ.

Втеча з окупації: кримчанин Богдан зустрів Новий рік під обстрілом і дістався вільної України

Дорога до свободи рідко буває комфортною. Юнак подолав величезну, сповнену небезпек дорогу, дістався крайньої західної частини великої України та потрапив під обстріл російських фашистів.
“Коли я переходив кордон, я побачив прапор і [напис] “Вас вітає вільна Україна”. І я не міг повірити у це, тому що не думав, що у мене щось вийде, [думав] що будуть якісь проблеми…”

У Ковелі він провів ніч в укритті — без світла, без звичного комфорту, але вже на підконтрольній Україні території.

“Не було світла, я сидів на вокзалі у Ковелі. Це не те, що страшно, але не звично. Я думав, що це далеко від фронту і не буде як там”, — розповів Богдан.

Мрія про переїзд до України з’явилася у нього ще у 2018 році, коли хлопцеві було лише 12. Інтернет зробив свою справу — реальність почала тріщати по швах офіційної пропаганди.
Далі — за посиланням.

У МЗС наголосили, що поширення або ретрансляція подібних тверджень означає підігравання російській пропаганді, яка системно використовується для виправдання агресії проти України та зриву будь-яких мирних ініціатив.

Українські дипломати підкреслили: замість реагування на вигадані інциденти міжнародним партнерам варто звернути увагу на реальні, задокументовані атаки РФ по цивільних об’єктах України, які тривають уже четвертий рік.

Відповідні заходи політико-дипломатичного реагування були також здійснені Посольством України в Об’єднаних Арабських Еміратах у відповідь на аналогічні заяви еміратської сторони.

Україна чітко дає зрозуміти: у питанні війни, яку Росія веде проти українського народу, не може бути “нейтральних” формулювань, коли мова йде про відверту брехню. Підтримка вигаданих наративів агресора — це не дипломатія.
Це вибір. І Україна цей вибір фіксує.

Агентом виявився 28-річний випускник Запорізького електротехнічного коледжу. У поле зору російської спецслужби він потрапив через активність у Telegram — зокрема публікацію прокремлівських дописів у тематичних чатах.

Після вербування куратори з рф поставили конкретне завдання: влаштуватися на роботу в одне з провідних енергогенеруючих підприємств Запоріжжя, щоб мати доступ до критично важливої інформації.