«Татова принцеска»: на службу донька командира Катя заступила за місяць до повномасштабного вторгнення
Це історія не про «доньку командира», як могли б подумати сторонні. Тут значно більше — про перші години російсько-білоруської агресії на Херсонщині, коли все вирішувалося швидше, ніж встигали доходити накази, а реальність наздоганяла навіть тих, хто мав би знати більше за інших.
У цій розповіді — живі, болючі й подекуди незручні історичні деталі про те, як українські військові зустріли повномасштабне вторгнення: у якому стані були підрозділи, як готувалися бригади, чого бракувало і що доводилося вирішувати на ходу. І водночас — тихі питання без прямих відповідей: що насправді знали у вищому офіцерському складі напередодні та чи могли змінити хід перших днів.
Це також історія про війну в максимально особистому вимірі — через зв’язок батька і доньки, які опинилися в одному підрозділі й разом проходили через хаос відступу, обстріли, втому і вибір залишитися.














