“Виростай, мій сину, будь міцний, як криця”


Не сумуй, дитино, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.

Він прийде додому, принесе гостинця –
Повні поли маків і перлин для синця.

Не лютуй, що тато не прийшов на свято,
Мабуть, його в полі стримала розплата.

Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець
Все питав у мене: “Кто он? Украінєц?”

Як я від удару серед хати впала,
Як він бив ногами, як я проклинала.

Не журися, сину, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.

Виростай, мій сину, будь міцний, як криця.
Виростеш, – скажу я, – де лежить рушниця,

Де лежать набої, де лежить граната.
Не сумуй же, сину, що немає тата.

Щоб не знав спокою окупант-чужинець,
Щоб боявся навіть слова “українець”.

Олександр Олесь

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.