ВИБОРИ-2019: ВІЙНА В СОЦМЕРЕЖАХ


Типові портрети і особливості поведінки прихильників Порошенка і Зеленського в соціальних мережах, а також топологія їх дискусії – дослідження Центру контент-аналізу

Напередодні другого туру виборів президента України 21 квітня 2019 року ми спостерігали значний сплеск активності аудиторії соціальних мереж: щохвилини з’являлося по кілька тисяч постів, репостів та коментарів зі згадуванням прізвищ Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Аналіз контенту і профілів учасників цієї суспільної дискусії дає можливість з’ясувати:

– Особливості поведінки прихильників обох кандидатів залежно від соціальної мережі, регіону, статі та світогляду.

– Особливості топології дискусії: поширеності контактів між прихильниками двох різних таборів.

На відміну від результатів голосування у другому турі, де Петро Порошенко та Володимир Зеленський набрали відповідно 24,45% та 73,22%, у соціальних мережах була приблизно однакова кількість постів на підтримку обох кандидатів, з незначною перевагою прихильників Порошенка. Щоправда, за кількістю взаємодій (коментарів, лайків, «емоцій» та поширень) співвідношення інше: пости на підтримку П.Поршенка мали 80% усіх взаємодій. Ця перевага забезпечена лише кількома постами найвідоміших Facebook-юзерів.

Прихильність користувачів мало залежала від гендеру: серед жіночих і чоловічих постів співвідношення прихильності до обох кандидатів – у межах похибки.

Наголошуємо, що ці дані свідчать не стільки про реальний розподіл електоральних симпатій серед користувачів соцмереж, скільки про їх активність у публічному висловлюванні своїх поглядів.

Короткі висновки такі:

– Соцмережі не були найголовнішим чинником перемоги Зеленського.

– “Інформаційні бульбашки”, характерні для кампанії Дональда Трампа 2016 року, були дуже важливими в цій дискусії.

– Технології 2013-2015 років, залучення лідерів думок і упор на текстову комунікацію з активними дискусіями, відійшли в минуле. Вони все ще працюють для мобілізації “ядра” аудиторії соцмереж, але “периферія” Facebook, розмір якої сильно виріс після блокування російських сервісів, радше реагувала на візуальні меседжі і не схильна була до активних взаємодій.

– Штаб Зеленського вдало таргетував свої меседжі, зокрема, підбирав їх окремо для різних регіонів. Саме такий підхід дозволив йому “підкорити” навіть Західну Україну, на яку спрямовувалося більше позитиву про Зеленського, і менше негативу про Порошенка.

– В кампанії дуже активо використовувалися фейки і конспіративні теорії, поширювані через мережу старих “зливних бачків” та через вищезгадані регіональні групи. Всі ці маніпуляції відбувалися дуже подібно до маніпуляцій зафіксованих на виборах президента у США 2016 року, участь російських тролів у яких було доведено.

– Постів з негативними меседжами було набагато більше, ніж з позитивними, але при цьому пости з позитивними меседжами мали в цілому більшу кількість взаємодій, а отже, відіграли більшу роль у комунікації. 

– Ідеологія не завжди визначала вибір користувачів. Майже всі носії ліберальних цінностей були прихильниками Порошенка, однак серед носіїв соціальних цінностей було порівну прихильників обох кандидатів. Серед авторів з патріотичним світоглядом було більше прихильників Порошенка, але приблизно чверть із них все ж голосували за Зеленського. І навпаки, серед прихильників Порошенка була помітна частка “космополітів”, які запевняли, що мова не важлива. “Консерватори” – критики ЛГБТ і фемінізму – дещо частіше зустрічаються серед виборців Порошенка, а їх опоненти з модерним світоглядом – серед виборців Зеленського.

Методика дослідження

Часові рамки аналізу: 11-15 квітня 2019 року. Цей період був одним із найактивніших за весь час дискусії, адже учасники перегонів саме провадили активні дії з залучення прихильників. А саме: прихід П.Порошенка на програму «Право на владу» і різка телефонна розмова з В.Зеленським, дискусії про формат проведення дебатів, встановлення провокативних бордів з символікою чинного президента та продовження дискусії щодо здачі кандидатами аналізів.

Вибірка аналізу. До аналізу бралися лише пости (не коментарі чи репости) в шести соціальних мережах, часто використовуваних українцями: Facebook, Instagram, Одноклассники, Twitter, Вконтакте, Youtube. Всього за досліджуваний період в системі пошуку YouScan було отримано за пошуковим запитом, що містить слова «Зеленський», «Зе», «Порошенко» та «Порох», 297771 пост, що мав хоча б одну взаємодію (лайк, «емоцію», репост/ретвіт або коментар). Серед них випадковим чином було відібрано для аналізу 1000 постів, з яких у процесі кодування 958 було визнано релевантними – дійсно присвяченими кандидатам. Відповідно, похибка не перевищує 3%.

Кодування проводилося вручну трьома професійними кодувальниками і відбувалося в три етапи:

  1. Кодування контенту отриманих постів. Таким чином виявлялися: наявність у пості критики і підтримки кожного з кандидатів, меседжі, які доносилися в рамках такої підтримки або критики.
  2. Кодування коментарів під цими постами: наявність критики або підтримки обох кандидатів в коментарях під постами прихильників обох кандидатів.
  3. Кодування інших дописів авторів досліджуваних постів. Визначалися кількість постів про вибори серед останніх 30 дописів у відкритій стрічці цих користувачів, наявність особистих дописів – життєвих світлин чи розповідей, а також пости з висвітленням світоглядної позиції за трьома параметрами: ліберальний/соціалістичний, патріотичний/космополітичний (або проросійський), модерний/консервативний світогляд.

Ліберальною вважалася позиція користувачів, що висловлювалися за зниження або спрощення податків, підвищення свободи бізнесу, дерегуляцію, ринкові тарифи. Соціалістичними – користувачі, що виступали за зниження тарифів, підвищення зарплат і пенсій тощо. Проросійська позиція не відділялася від космополітичної, і визначалася через висловлення позиції з підтримкою дій Росії щодо України, невдоволенням мовною політикою України, критикою української армії тощо. І навпаки, патріотичність дописувача визначалася через підтримку ним закону про мову, який у цей час знаходився на розгляді у Верховній Раді, підтримку незалежності української церкви, українських військових тощо. Консервативність або прогресивність позиції визначалася за ставленням до прав ЛГБТ, жінок, нацменшин, сімейних цінностей та ін.

Окрім того, автоматично визначалися моніторинговою системою кількість взаємодій посту, а також вказані користувачем стать та регіон проживання.Завантаживши повну презентацію, ви побачите, на підставі яких даних було зроблено всі наведені вище висновки.

Презентація результатів дослідження:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *