Пропонуємо вам повернутись у 2014-й. Щоб не забувати. Рік прозріння для більшості українців щодо сусідів, “братів”- слов’ян. Згадати відчуття від двох слів, які гучним дзвоном прогреміли у думках, і які спочатку страшно було вимовити “ЦЕ ВІЙНА”.
Слава Героям, які першими стали на захист українського народу та незалежної України. Попри те, що у армії не було найнеобхіднішого, коли в бій йшли навіть без іменних жетонів.
“Боляче на серці, коли знаходимо останки без військового жетона”, – 2014 рік. Ярослав Жилкін, голова “Союзу Народна пам’ять”.
Слава тим державним діячам, які стали “камікадзе” і вірно та віддано служили народу України, крок за кроком посилюючи економіку і армію та відвойовучи рубежі на міжнародній арені.
Мало було тих, хто хотів би взяти відповідальність за знекровлену країну на початку військової агресії сильнішого у декілька разів ворога, “порулити” економікою, яка була “вбита” окупацією 20-ти % промислововсті чи покомандувати знищеною армією.
Багато хто продовжував жити святковим життям під світлом софітів, гастролювати по країні агресора, насміхатись з України і над тими, хто йшов в бій та тими, хто взяв на себе відповідальність у найчорніші для батьківщини дні.
Вчера нашли двоих… Ранее были не один раз на этой локации. Появились новые сведения. Пришлось потратить два дня на поиски очевидцев… Нашли… Один был прикопан (с доками) второго заметили комбайнеры, при уборке урожая.
Как бы вам так корректнее сказать… Втрой – это множественные фрагменты костных останков, которые пришлось собирать на площади прибл. 400 м.кв. обглоданные дикими животными… Нашли только половину… Рядом лежали обложки паспорта и военника, недалеко, чудом сохранившаяся справка, с именем…
Сидя вечером на базе, обговаривая прошедший день, прзвучало следующее – “к весне, мы бы “второго” уже не нашли… оставшиеся документы бы уже истлели, а остнанки -расстянули ли бы при перепашке…” Да уже и навряд ли многих сможем найти((( время работает против нас(
И это ощущение собственного бессилия, что либо изменить… И ощущение того, что это кроме нас и близких, никому не нужно…
Извините за жесткие фото, но это ВСЕ должны видеть!
Фото з фейсбук-сторінки Ярослава Жилкіна від 2014-го року.
Yaroslav Zhilkin
13 вересня 2014 р.
