Придніпровський районний суд Черкас виніс вирок у справі Тетяни Дробот обвинуваченої у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність України.
Про це повідомляє “Черкаська інформаційна агенція 18000”.
На початку березня жінка переслала своїй сестрі, яка проживає на росії, а також двом своїм подругам фотографії фортифікаційних споруд у центрі Черкас. Світлини обвинувачена супроводжувала підписами “бомбоніть, шоб їх тут не було”. У подібних діях сторона обвинувачення вбачала ознаки злочину, визначеного статтею “Державна зрада”. Окрім того, Дробот поширювала у забороненій соціальній мережі інформацію, що виправдовує анексію українських міст.
На початку квітня жінку затримали. Відтоді вона перебувала у Черкаському слідчому ізоляторі.
Колегія суддів, за головуванням судді Владислава Константина, слухала справу понад пів року та у результаті винесла вирок у вигляді реального ув’язнення для Дробот терміном 10 років.
Жінка визнала вину в інкримінованих їй злочинах і щиро розкаялась, що було враховано під час визначення покарання. Крім того, вона отримала позитивні характеристики за місцем проживання від очільника ОСББ, який розповів, що Дробот доглядала за клумбою та висаджувала квіти. Мінімальне покарання за інкриміновану жінці державну зраду – 15 років ув’язнання, втім нижня межа була переглянута, враховуючи каяття та пом’якшувальні обставини.
Вирок може бути оскаржений у апеляційній інстанції. До набуття ним законної сили жінка продовжуватиме перебувати у СІЗО. Їй та її чоловіку також повернуть вилучену комп’ютерну техніку та мобільні телефони.
Під час судових дебатів прокурор Черкаської обласної прокуратури попросив для обвинуваченої вісім років ув’язнення. Захисник обвинуваченої попросив для неї покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
У своєму останньому слові Дробот попросила вибачення за скоєний злочин і ще раз заявила про те, що діяла нібито “піддавшись емоціям”. Із її слів, з місцем, де були облаштовані фортифікаційні споруди, у неї пов’язані теплі спогади і там познайомились її сестра з майбутнім чоловіком. Жінка плакала і говорила, що “життя проходить повз неї” та просила повернути її “до внука”, якому вона “хоче купувати морозиво”.