Йдеться про старі будинки, склади, занедбані школи, міські квартири й навіть острови. Деякі джерела припускають, що там уже можуть зберігатися дрони, вибухівка чи інше обладнання, яке можна активувати в разі загострення ситуації.

Тиха експансія без танків

Російські спецслужби розширюють свою присутність у Європі не через військові бази чи офіційні місії, а значно прозаїчніше — через скуповування нерухомості. Будинки, склади, покинуті школи, квартири й навіть острови поблизу військових та стратегічних об’єктів поступово формують розгалужену інфраструктуру, яка може бути використана для розвідки та диверсій.

Про це повідомляє The Telegraph з посиланням на чинних і колишніх співробітників одразу трьох європейських розвідувальних служб.

Німецька симуляція показала: Після уявного перемир’я в Україні росії потрібно лише ~15 000 солдатів, щоб створити кризу в НАТО

Прогалини в законах як робочий інструмент

За словами джерел, російські структури системно користуються слабкими місцями у національних законодавствах європейських країн. У щонайменше десяти державах вони змогли безперешкодно придбати об’єкти поблизу військових баз, транспортних вузлів і важливої цивільної інфраструктури.

Формально — приватна власність. Фактично — потенційні спостережні пункти, логістичні сховища або точки підготовки саботажу.

Росія розглядає Німеччину як головну ціль у війні проти НАТО, загострення очікується значно раніше 2029 року – Bloomberg 

Від спостереження до диверсій

Європейські розвідники не виключають, що частина таких об’єктів уже використовується не лише для збору інформації. За окремими оцінками, там можуть зберігатися дрони, вибухівка або інше обладнання, призначене для швидкої активації у разі загострення безпекової ситуації.

Ключовий ризик — розосередженість. Йдеться не про один центр управління, а про мережу дрібних точок, які складно відстежити й нейтралізувати одночасно.

“Сірі” атаки замість відкритої війни

Після початку повномасштабної війни проти України кількість інцидентів, які на Заході пов’язують із можливим російським саботажем, помітно зросла. Серед них — підпали у Лондоні та Варшаві, посилки з вибухівкою, спроби сходження поїздів із рейок.

Частина західних спецслужб розглядає ці дії як своєрідні “пробні запуски” — перевірку швидкості реакції, координації та політичної волі.

Удар, за який ніхто не відповідає

На відміну від прямого військового нападу, саботаж дозволяє діяти у так званій “сірій зоні”. Це атаки, які важко однозначно прив’язати до держави, а отже — значно складніше використати механізми колективної оборони.

НАТО готове бити по Росії у відповідь на атаку Балтії. Але чи засвоїв Захід уроки війни без оголошення і без шевронів?

Саме тому, за словами співробітників розвідки, Кремль робить ставку не на відкриту ескалацію, а на дії, що залишають простір для заперечень і маневру. Без чіткої впевненості у винуватці набагато важче досягти політичного консенсусу щодо застосування статті 5 NATO.

Реальні справи, а не гіпотези

Побоювання розвідки підкріплюються конкретними кримінальними провадженнями. 17 лютого до окружного суду в Бидгощі надійшла обвинувальна справа проти 29-річного Віктора Ж., якого обвинувачують у шпигунстві на користь Росії. За версією слідства, він збирав дані про авіаційні та хімічні підприємства в Польщі.

Цей випадок — лише один із фрагментів ширшої картини, яка дедалі чіткіше вимальовується для європейських спецслужб.

Росія інвестує не лише у ракети й армію, а й у квадратні метри. І саме ці квадратні метри можуть у критичний момент перетворитися на зброю. Проблема в тому, що воювати з нею значно складніше — бо формально це просто нерухомість.