Після бою тремтять долоні
Не боїться лише дурний
Напишу повідомлення доні
Я в порядку, мала, живий

Після бою в нас три трьохсотих
Два середніх, один важкий
Позавчора загинув ротний
Вже поїхав у рідний Стрий

Я свій страх випускаю з димом
Дві затяжки, цигарки нема
Я щодня марю рідним Кримом
Вже десята без нього зима

Я лежу, і дивлюся в небо
І сніжинок я бачу рій
Сил немає, та рухатись треба
Бо попереду знову бій

На ногах кілограми бруду
А у форму вже в’ївся дим
Скільки ще я в живих побуду
Чи побачу ще рідний Крим?

Позивний Змій

“В нашій країні війна тільки для хоробрих людей з честю та для «бідних».
Що будете робити Ви, коли закінчимось Ми?”

Думки фронтовика на фоні подій в розважальних закладах і визитів співробітників ТЦК