Контрасти між законом та «суддівською мудрістю»

«Ніхто не б’є дитину за розбиту чашку» і «не можна забирати у людини останнє, що в неї є»: суддя не забирає права у пʼяних водіїв — його позбавили премії.

Голова Бердичівського міськрайонного суду Олександр Яковлев став центром уваги Вищої ради правосуддя після того, як відмовився позбавляти водійських прав людей, які сіли за кермо напідпитку. Його рішення викликали суперечки у правових колах та, зрештою, призвели до суворої догани з “суворим” позбавленням доплат аж на три місяці.

Про це пише Судовий репортер.

Як зазначають у ВРП, лише цього року суддя не позбавив прав 27 водіїв, які порушили закон. На думку дисциплінарної інспекторки Олени Тегляєвої, таке рішення суперечить чинному законодавству, адже позбавлення прав — єдина санкція за водіння у стані алкогольного сп’яніння. «Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, у повному обсязі не понесла покарання», — пояснила вона.

Сам суддя Яковлев свою позицію аргументує принципами Конституції: «Не можна забирати у людини останнє, що в неї є», — зазначає він. Ілюструючи своє рішення, він додав: «Ніхто не б’є дитину ременем за першу розбиту чашку». За його словами, штрафи у більшості випадків є ефективнішими: за статистикою судді, лише одна людина повторно сіла за кермо п’яною.

Особливу увагу Яковлев приділяв тим водіям, для яких авто — єдине джерело заробітку. «Позбавлення водійських прав — це фактично виривання останнього шматка хліба з рота людини», — пояснював він. Крім того, більшість тих, кого він штрафував, були військовими, і суддя не хотів обмежувати їх можливість виконувати обов’язки.

Втім, у ВРП наголосили, що не всі, кого суддя врятував від покарання згідно закону, були військовими, і поставили під сумнів логіку Яковлева щодо впливу таких рішень на обороноздатність регіону.

З 2010 року Олександр Яковлев працює у Бердичівському міськрайонному суді, а з 2020-го очолює його. За 2024 рік його зарплата склала понад 1,2 мільйона гривень.

Суддя обрав шлях людяності з міркувань совісті, чи просто тому, що любить чорний нал, тепер залишається здогадуватися.