“Летальної зброї нам не дала жодна країна світу. Ми її зробили чи модернізували самі”: Як працював Укроборонпром у 2016 році


Як Україна відроджувалась. І як Україну втопили. Новітня історія.

Рік 2016-й. Коли не було нічого, але дуже хотіли стати сильними. Тоді, в умовах відмови союзників надавати нам зброю, Україна посилено працювала над зміцненням обороноздатності. До речі, і дороги будували теж.

Джерело: Укроборонпром.

Тодішній гендиректор концерну Укроборонпром Роман Романов в інтерв’ю виданню “Високий замок”.

“У 2014році у нас не було ні армії, ні техніки, ні озброєння. зараз в Україні є армія. І в цьому велика заслуга 80-тисячного колективу “Укроборонпрому” – Роман Романов.

Московія відразу зрозуміла силу, яка росла, і почала свою брудну роботу. Благо, корисних ідіотів у нас з лишком.

Ми підрахували, за підсумками 2016року 64% інформаційних атак на “Укроборонпром” було в російських ЗМІ, 21%— у ЗМІ тимчасово окупованих територій. 

Особливим і надто нелегким було завдання в найкоротші строки в авральному режимі після початку війни у 2014 році позбутись залежності від ерефії.

– Як вдалося оперативно замінити компоненти озброєння, які надходили з Росії?

– Коли почалася війна, ми лише 55% компонентів робили в Україні, 10% брали західні, а 35% були з Російської Федерації. А вже у другій половині 2014року в нас повністю було призупинено співпрацю з РФ, ми 70% поставляли з України, 30%— західні компоненти. У 2016-му підключили до програми імпортозаміщення підприємства усіх форм власності по всій країні.

У бронетанковій сфері ми вже 87% робимо в Україні, а лише 13% закуповуємо у західних країнах. У 2016році на 368підприємствах України вироблялося понад 1000заміщених вузлів та агрегатів. Один із показових прикладів імпортозаміщення — виробництво літака Ан-178. Якщо у 2015-му 48% деталей для нього вироблялося в Україні, 41%— у Росії і 11%— в інших країнах, то вже у 2016-му 78% почало вироблятися в Україні, а 22%— в інших країнах. Від Росії не залежимо.

Яка ще інституція, крім нашої, почала займатися імпортозаміщенням? Прем’єр-міністр нам сказав: як ви до цього додумалися? Якщо у нас в “Укроборонпромі” 130 підприємств, ми на сьогодні підключили до імпортозаміщення 368(!) заводів України. Будь-якої форми власності. Тобто там, де ми раніше критично залежали від поставок з-за кордону, зараз отримуємо продукцію, виготовлену в Україні.

В оновленій післямайданній Україні Верховна Рада кишіла зрадниками, агентами кремля і просто дурнями. Відтак кожне рішення на користь Україні супроводжувалось інформаційними атаками, війнами в парламенті. Але коли є мета і є ті, хто хоче її досягнути, то і в цих умовах працює і перемагає. А буває і так, що з монобільшістю та в турборежимі заводять країну до прірви.

– Нардеп Тетяна Чорновол стверджувала торік, що в Україні фактично зупинилися всі оборонні заводи — через те, що депутати блокували виділення коштів для них. Зокрема, Львівський бронетанковий завод багато простоював…

– Така ситуація була наприкінці минулого року. Ми стали заручниками політики. У 2015-му забезпечення Міністерства оборони в бюджеті прописали за рахунок засобів зі спецконфіскату, тобто грошей Януковича. Ці кошти мали піти на виробництво оборонної техніки й озброєння. У 2016-му для цього треба було прийняти закон про спецконфіскацію. А депутати за нього не проголосували. Тому ці гроші не надійшли Мінобороні та іншим силовим структурам, які не змогли закупити на наших підприємствах техніку та зброю у рамках державного оборонного замовлення. Як наслідок, у другій половині року почали зупинятися оборонні підприємства. Наприклад, Львівський бронетанковий завод відправив 500працівників у вимушені відпустки. Ми забили на сполох. Наприкінці року втрутився президент, відповідні дії провели Кабмін та РНБО, завдяки чому було забезпечено фінансування цих заводів. Зараз є нормальне завантаження, в тому числі й Львівського бронетанкового заводу. Повне завантаження і на Львівському авіаремонтному заводі. Починаємо знову розкручувати цей механізм. Розігнаний паровоз важко зупинити, а потім знову розігнати. Ми це робимо.

– Як вдалося так швидко розкрутити концерн? Адже коли ви його очолили, він занепадав…

– “Укроборонпром” існує п’ять років, за 2,5 останніх до керівництва прийшла наша команда. Аби вивести концерн із занепаду, розробили систему антикризового менеджменту. Було вирішено трансформувати “Укроборон­пром” зсередини, через принцип “малого числа”— змінити управлінський менеджмент, що змінює принципи роботи системи, підвищити рівень фаховості та ефективності. Відвідуючи підприємства, бачу, що є відчуття патріо­тизму, у людей горять очі, вони переживають за справу.

У 2014році у нас не було ні армії, ні техніки, ні озброєння. зараз в Україні є армія. І в цьому велика заслуга 80-тисячного колективу “Укроборонпрому”. летальної зброї нам не дала жодна країна світу. Ми її зробили чи модернізували самі. “Укроборонпром” був прабатьком системи Prozorro.

Раніше на державних підприємствах була така модель: припустимо, підприємство отримало 2млн. грн. прибутку за місяць. Директор на 1мільйон 999грн. купував у брата, свата скло, метал, фарбу. Підприємство залишалося прибутковим, але прибуток був— одна гривня. Усе решта розсовувалося по кишенях. У 2014році, коли в концерн прийшла наша команда, одним з перших завдань було ввести нову систему проведення тендерів.

Ми запросили ІТ-спеціалістів, команду Олексія Щербатенка, для розробки програми Smart Tender, і вона була успішно запущена. “Укр­оборонпром” став першою з усіх держструктур, яка впровадила прозорі електронні закупівлі. А вже потім ці ж спеціалісти створили Рrozzoro, беручи за основу напрацювання у нас. У 2016-му Prozorro почала користуватися вся Україна.

На прозорих тендерах від жовтня 2014року до 1лютого 2017-го зекономлено більш ніж 830мільйонів гривень. Ці гроші скеровано на модернізацію виробництва, підвищення зарплатні, наукові розробки та розвиток підприємств концерну. Загальна кількість проведених тендерів— 50958. У 2014-му у нас було 830нових постачальників, у 2015-му додалося ще 4830, а у 2016році — 12тисяч нових постачальників зареєстровано на електрон­них майданчиках. Без системи електрон­них тендерів коло корупції було би безконечним. А зараз майже усі рішення приймає система, машина. Сухий програмний код та жорсткий алгоритм, побудований на законах відкритої економіки та вільного ринку.

– Бачила, на авіаремонтному заводі інженери з гордістю демонстрували Універсальний автоматичний вимірювальний комплекс, але до нього був під’єднаний старезний комп’ютер. Треба закуповувати сучасне обладнання…

– Держава не виділяє жодної копійки на це. Поширена помилкова думка, що “Укр­оборонпром” фінансується з держбюджету. “Укроборон­пром” належить державі, але практично це комерційна структура. Вона бореться на ринку за свої замовлення. Доводить Міністерству оборони та іншим силовим структурам, що може виробити якісну продукцію. Ми повністю на самоокупності. Тому мусимо сучасне обладнання купувати за власний кошт.

Українська оборонна промисловість запрацювала. Пізніше успішно стартувала і українська ракетна програма. Та не всім українським гнидам це сподобалось. Інформаційну війну за допомогою українського охлосу виграла ерефія.

У рейтингу “Форбс” ми з 50компаній України увійшли у десятку. Скажіть, кому це сподобається, особливо опонентам? Згідно з оцінками світових експертів, у щорічному світовому рейтингу виробників озброєння DefenseNews ми піднялися на 24позиції — у 2015-му були на 92-му місці, а у 2016-му — вже на 68-му. Також піднялися на 11позицій у рейтингу SIPRI — зараз на 81-й позиції.

Хотілося б, щоб у цей непростий час кожен українець розумів, що в Україні є Збройні сили і є українська оборонна промисловість. Той, хто це заперечує, особливо народні депутати, робить це лише заради дешевого піару.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *