Підліток Руслан із селища Покровське, що на Дніпропетровщині, до евакуації мав хобі — він збирав військові шеврони. Частину колекції хлопець отримував від українських військових, які служили у його регіоні. Після евакуації родина дізналася, що їхній будинок у рідному селищі пограбували. Серед викрадених речей була й велика колекція шевронів, яку Руслан збирав роками. Тепер її допомагають відновити самі захисники.

Історію Руслана розповіли в Українській правді.

Як почалася колекція шевронів

Історію Руслана розповів військовослужбовець 419-го окремого батальйону безпілотних систем Паша з позивним «Мерс». Із хлопцем він познайомився випадково влітку 2025 року, коли працював на Дніпропетровщині.

Одного дня до військового біля магазину підійшла компанія місцевих школярів. Боєць жартує, що його автомобіль привернув увагу — він був військовий і «трішки впадав у очі». Підлітки попросили обмінятися шевронами.

«Мерс» одразу зрозумів, що перед ним справжні поціновувачі. Діти звернули увагу на шеврони, прикріплені на стелі його автомобіля.

Військовий відмовився обмінювати більшість зі своєї колекції. Каже, що багато патчів отримав у подарунок від побратимів, а деякі — від людей, яких уже немає. Для нього вони мають особливу пам’ять і історію.

Водночас боєць не відпустив школярів із порожніми руками — подарував батальйонний шеврон. У відповідь хлопці також дали йому кілька цікавих патчів зі своїх колекцій.

Що означають військові патчі

За словами Паші, культура шевронів у військовому середовищі має свої правила. Деякі патчі може отримати будь-хто, але існують і обмежені серії, які дістати значно складніше.

Частина шевронів має символічне значення і прив’язана до конкретних напрямків бойових дій. Наприклад, магазин військового спорядження PSDinfo створив серію Work&Travel із назвами різних ділянок фронту — Покровськ, Куп’янськ, Херсон чи Серебрянський ліс. Багато військових переконані, що такі патчі повинні носити лише ті, хто служив на відповідних напрямках.

Також існують шеврони, які можна придбати лише за наявності статусу учасника бойових дій. Подібні обмеження, зокрема, встановлював музичний колектив військових NORD DIVISION.

«Клан» колекціонерів

Після знайомства «Мерс» ще кілька разів зустрічався з Русланом і продовжував із ним обмінюватися шевронами. Він знає, що хлопець разом із друзями шукав патчі й у інших військових.

Серед тих, у кого підлітки вимінювали шеврони, був і автор та виконавець пісні «За териконами» Misha Scorpion.

Компанію хлопців військовий жартома називає «кланом», адже їх об’єднувало спільне захоплення.

На його думку, таке хобі для підлітка має особливу цінність.

“Дуже похвально, що він у своєму юному віці колекціонує шеврони. Бо це не просто ганчірка чи шматок резини, а історія”, – переконаний Паша.

Війна змусила залишити дім

Згодом ситуація на Олександрівському напрямку ускладнилася. Приблизно в червні-липні 2025 року російські війська активізували наступ у бік Дніпропетровщини.

У цей період зв’язок між військовим і підлітком зник. Лише нещодавно «Мерс» вирішив знову написати Руслану і дізнався, що хлопець із родиною був змушений покинути рідне селище.

Покровське розташоване поблизу лінії фронту і регулярно потерпає від ударів російських безпілотників та керованих авіабомб. За словами військового, центр населеного пункту разом із більшістю адміністративних будівель майже повністю зруйнований.

Під час одного з обстрілів серйозно постраждала школа, де навчався Руслан і яка розташована навпроти його дому.

Пограбування і втрата колекції

Родина вирішила евакуюватися на Черкащину. Пізніше від знайомих із рідного селища вони дізналися, що їхній будинок пограбували.

Серед викраденого опинилася і велика колекція шевронів, яку Руслан збирав роками.

Кілька патчів хлопцеві вдалося врятувати. Проте він навіть намагався їх продати, щоб купити подарунок мамі до дня народження.

Як військові вирішили допомогти

Дізнавшись про втрату колекції, «Мерс» вирішив підтримати підлітка і почав збирати для нього нові шеврони. До ініціативи швидко долучилися побратими.

За словами військового, бійці приносили патчі зі своїх запасів — іноді навіть такі, які продаються лише з обмеженнями.

“Чому я вирішив допомогти? Мені душу роздерла його історія. Те, що він, безневинний юнак, був змушений через клятого ворога виїхати, щоб вижити. Шкода, що й свої ж пограбували.

Побратими вже поприносили, що були готові подарувати. Насипали солідно. Навіть є шеврони, які продають з обмеженнями”, – поділився “Мерс”.

Також на заклик у соціальних мережах відгукнулися близько десяти інших військовослужбовців.

Коли «Мерс» розповів Руслану, що для нього готують посилку, хлопець був щиро здивований — на таку підтримку він зовсім не очікував.