Російська терористична пропаганда публікує відео вугледарських “ждунів”.

На кадрах ми бачимо “тих же” бабусь, які зупиняли з іконами українські танки у 2014 році.

– россия не хочет войны, это вынужденная мера, – цинічно бреше російський окупант під загальне схвалення і веселе гигикання колаборанток.

– Мы с четырнадцатого года в оккупации, – відповідають йому “промиті російською пропагандою голови”.

– “чого ви тут сидите!” – переходить на українську бабка, коли гордовито розповідає, як українські військові під обстрілами окупантів проводили евакуацію цивільного населення, щоб зберегти їм життя. – На *уй оно мне надо, я за вас буду, – додає жінка.

Кадри знищеного вщент українського міста Вугледару. Тут жили люди. Тут народжувались діти. Тут працювали, покращували добробут, ходили до школи і в садочки, тут кохали і мріяли. Допоки не прийшли російські загарбники.