«Він громадянин України! В нього паспорт є», — каже чоловік, який пішки виходить із прифронтової Костянтинівки разом із бабусею. Поруч — коти й собаки, члени родини.
«Ще десять залишилось приблудних у хаті», — жінка плаче й не стримує відчаю.

Як це — залишати рідний дім під вибухи?
Як це — рятувати тих, хто не скаже ні слова, але дивиться в очі й сподівається?
Вони — члени родини. У них є імена, характери, страх і бажання жити.

Щоб такі люди мали шанс повернутися, потрібне одне — не хамити українському військовому і не шукати виправдань. Єдиний варіант, який реально працює, — Збройні сили України. Вони знищують російських загарбників, звільняють нашу землю і захищають усіх: і батька трьох дітей, і родину з тваринами, і тих, хто в тилу давно забув, якою ціною дається цей захист.

29-річний ветеран Тарас Левкович одружився зі своєю коханою Вікторія Опришко. Їхня неймовірно зворушлива церемонія нікого не може залишити байдужим.

Тарас втратив обидві ноги на фронті, рятуючи побратима.

“Я просив Бога: не забирай мене до себе — я не можу її залишити!”, – промовив Тарас виголошуючи клятву вірності коханій.

Він ще проходить складний шлях протезування, більшу частину часу пересувається на кріслі колісному. Та в день весілля для нього було принципово одне — стояти перед своєю нареченою. І він це зробив: на рушник щастя він ступив на перших стабілізаційних протезах.

Стабіси– короткі протези для людей з високою подвійною ампутацією, щоб вертикалізуватися та підготуватися до подальшої реабілітації. 

Тарас — старший сержант поліції, боєць спецпідрозділу КОРД, який понад рік воював на Донеччині. З Вікторією вони познайомилися випадково — через TikTok, під час короткої відпустки. А далі все пішло швидко й по-справжньому: перше побачення, поранення, шпиталь, рішення бути разом без «але».

Освідчився він уже після ампутації — у центрі UNBROKEN. І з того моменту стало ясно: ця історія не про втрати, а про набуття. Вона про вибір і вірність.

Весілля з дуже чітким сенсом. Про любов, яка не відступає, коли стає важко. Про чоловіка, який навіть після фронту і травм лишається опорою

У Воронежі до мешканців багатоповерхівки, пошкодженої “обломками” дронів, есвео повернулося обличчям — але, як завжди, зі сракою. У будинку з діркою на два поверхи весь під’їзд визнали аварійним. Ремонт обіцяли завершити ще взимку, тепер говорять про травень. Якщо знову не «зсунеться».

Через затягнутий ремонт прорвало стояк, щонайменше три квартири вже затоплені. Там тепер повноцінний кап-кап-ремонт.

Більшість мешканців змушені знімати житло поруч — за 18–27 тисяч рублів на місяць, паралельно виплачуючи іпотеку за квартири в аварійному будинку. Компенсації за комуналку, затоплення й пошкоджені автомобілі — «у розробці».

Людям запропонували пункт тимчасового розміщення на іншому кінці міста. Аргументи мешканців — дуже далеко школа, садок, робота, відсутність авто — в адміністрації відмахнулися фразою про те, що транспортна доступність «не їхня зона відповідальності».

Інший варіант — порожні квартири маневреного фонду. Але з нюансом: ліфт у під’їзді пошкоджений, тож меблі пропонують тягати вручну з верхніх поверхів.

Есвео прийшло «захищати», а в підсумку залишило людей з дірками в стінах, боргами і байдужістю системи. І це — вже на своїй території.

❗️У мережі поширюю ролик, де українські спортсмени, яких убила Росія, торкаються шолому на їхню пам’ять.
І це лише частина тих, кого ми втратили.

“Росію мало вигнати із Великої вісімки, її треба гнати із ООН” – вона знала ще тоді, що цього не станеться.

Цікавий розбір у 2008 році: чи реальне введення санкцій проти рф, що про це думали експерти?

Довідка: Російська Федерація займає місце постійного члена Ради Безпеки ООН з 1991 року, вважаючи себе правонаступницею СРСР, хоча у Статуті ООН згадується саме Радянський Союз. Україна та низка міжнародних юристів вважають це перебування нелегітимним через відсутність формальної процедури прийняття РФ, оскільки СРСР розпався.

У столиці Лівії, Триполі, місцевий продавець мобільних телефонів нарешті отримав партію телефонів Nokia, яку замовив ще у 2010 році — і це сталося лише у 2026‑му, через 16 років після покупки.

Відео розпакування старих телефонів уже підірвало соцмережі: на кадрах видно, як чоловік із колегами знімає запечатані коробки з класичними моделями, які були популярні ще до появи смартфонів.

Варто зазначити, відправник і одержувач жили лише за кілька кілометрів один від одного у самому Триполі. Але реальність виявилася куди суворішою: замовлення потрапило в логістичну пастку через початок громадянської війни в 2011 році, яка руйнувала інфраструктуру, блокувала митницю і паралізувала торгівлю по всій країні.

Сини померлої жінки, які служать у ЗСУ, дали згоду на трансплантацію її органів. Жінка врятувала двох дітей і чоловіка.