У Польщі за кілька днів зібрали вже понад 1 млн злотих на купівлю генераторів для Києва, який потерпає від наслідків російських ударів по енергосистемі та ризикує опинитися у гуманітарній катастрофі.

Як повідомляє «Європейська правда», збір коштів набув великого розголосу у польському сегменті соцмереж. На нього вже відреагував і посол України у Польщі Василь Боднар.

Ініціативу під назвою «Тепло з Польщі для Києва» запустили орієнтовно 15 січня. Автори збору пояснили, що мета — придбати та доставити у столицю України 100 генераторів, які дозволять обігрівати приміщення для літніх людей і дітей, закип’ятити воду та забезпечити мінімальні умови для життя під час сильних морозів.

«Кожен долар чи євро наближає нас до відправки вантажу цього рятівного обладнання. Для нас це жест підтримки, а для них — реальний шанс вижити у цю зиму», — зазначили організатори.

Збір спільно організували кілька польських громадських організацій та ініціатив, зокрема Євромайдан-Варшава, Democracy Foundation, Sestry.eu, Open Dialogue Foundation, PRB Foundation та Entrepreneurs Help.

За три дні близько 8 860 людей зробили внески, і сума пожертв перевищила 1 млн злотих. Реакція польського суспільства перевищила очікування організаторів, тому вони підвищили початкову цільову суму до 2 млн злотих, що дозволить придбати ще більше генераторів, спальників та пального.

13 січня 2026 року Вища рада правосуддя (ВРП) ухвалила рішення про звільнення голови Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка. Суддю ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив до 7 років позбавлення волі за отримання хабара та часткову конфіскацію майна.

Попри вирок, Ратушняк продовжував працювати у суді: у 2024 році він очолив Тиврівський районний суд. Згідно з його декларацією, лише за цей рік суддя отримав понад 1,2 млн грн зарплати та ще понад 100 тис. грн пенсії.

Суддя Ратушняк не погоджується з вироком і стверджує, що у справі немає доказів, що він просив хабар, хоча факт його отримання ВАКС підтвердив.

«Мене обвинувачують у тому, що я прохав неправомірну вигоду, і написали, що я отримав. Однак, що прохав — немає ніяких доказів, і сам агент правоохоронців теж спростував інформацію, що я просив у нього неправомірну вигоду», — сказав суддя Ратушняк.

Ігор Ратушняк також вважає, що перед початком цієї історії з хабарем, обвинуваченням і судом, він посварився з матір’ю народної депутатки від партії «Слуга Народу» Ірини Борзової, через що йому почали погрожувати. Результатом цих погроз, на думку Ратушняка, є судова справа та вирок, який зараз суддя намагається оскаржити в апеляційній інстанції.

Ті українці, яким усе ж вдалося потрапити на територію Білорусі, повідомляють про систематичні допити одразу після перетину кордону. Невідомі особи в цивільному одязі проводять бесіди з втікачами, ставлять питання про пересування української військової техніки, місця влучань безпілотників та інші дані про ситуацію на фронті.

Учасники Telegram-чатів розповідають, що після затримання у них забирають телефони й паспорти. За словами одного з чоловіків: «Там просять здавати позиції. Запитують, де саме техніка переміщується».

Ухилятись від відповіді на запитання білоруських правоохоронців майже неможливо – зазначають утікачі: «Ти ж розумієш, що там закон не діє. Ну там ти не будеш, типу: «ви не маєте права». Ну він хоче, він бере твій телефон, типу. Ну що ти йому скажеш? Що я забороняю?».
Мета Білорусії — використати українських ухилянтів як інформаційний ресурс

Публічний представник білоруської організації BelPol Володимир Жигар у коментарі «Слідству.Інфо» зазначив, що для системи Олександра Лукашенка потік ухилянтів до Білорусі є вигідним: «Цих людей беруть під контроль, після чого їх справді відвозять, умовно кажучи, до кордону з Європейським Союзом. Тому що їхня основна мета, по суті, вже виконана — це збір інформації».

Естонська влада ухвалила рішення про видворення з країни громадянина Росії та військовослужбовця Давида Арутюняна. Як повідомляє Поліція безпеки Естонії (KAPO), чоловік становив загрозу національній безпеці держави. Окрім депортації, йому також заборонено в’їзд до всіх країн Шенгенської зони.
За даними естонських правоохоронних органів, Арутюнян, громадянин РФ, мав довгостроковий  дозвіл на проживання в Естонії, однак добровільно проходив службу в російській армії та залишався у військовому резерві РФ.

Особливу увагу спецслужб привернула його активність у соціальних мережах: він публічно демонстрував підтримку російських силових структур, зокрема Росгвардії, та поширював матеріали, які виправдовують дії російської армії.

Україна тринадцятий рік відважно чинить опір російській агресії, а у серці українського законотворення працює людина з прямими й доведеними зв’язками з державою-агресором. Сьогодні Яна Салміна — головна науково-експертна консультантка Апарату Верховної Ради — готує висновки до законопроєктів, без яких парламент не має права голосувати. Зокрема, вона консультує і комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Паралельно її батько, громадянин Російської Федерації Олег Салмін, працює на підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виготовляють літаки, винищувачі та безпілотники — ту саму зброю, якою Росія вбиває українців. Він же досі володіє київською квартирою, у якій мешкає його донька — держслужбовиця українського парламенту.

Салміна обіймає свою посаду з 2019 року.
Далі читайте за посиланням.

«Гойда» як норма. Як держава-окупант виховує школярів мовою середньовічного насильства

Росія продовжує повзти назад — не лише політично, а й культурно. Цього разу — на рівні шкільної освіти. Російським школярам офіційно дозволили використовувати слово «гойда» у творах на Єдиному державному іспиті з російської мови.

Подробиці — за посиланням.

Влада Киргизстану взялася за те, що роками відкладали: змусити національні телеканали говорити з глядачем державною мовою. Згідно з вимогами законодавства, щонайменше 60% телевізійного ефіру має виходити киргизькою. Російськомовний контент обмежили 40%.

Про це під час наради з представниками телекомпаній повідомив заступник міністра культури, інформації та молодіжної політики Киргизстану Марат Тагаєв.

Формально вимогу виконують. По суті — саботують.

Старі програми по колу

За словами представників влади, частина приватних телеканалів пішла найпростішим шляхом: замість створення нового контенту киргизькою вони крутять по колу програми десятирічної давнини. Ті самі передачі, ті самі обличчя, той самий монтаж — просто щоб «добити» потрібний відсоток.
Влада: можливості є, виправдань — ні

У Міністерстві культури наголошують: держава не заважає розвитку приватних телеканалів і не втручається в їхні бізнес-стратегії. Але мовні норми закону мають виконуватися.

Тагаєв підкреслив, що держава вже надала телеканалам значний обсяг безкоштовного контенту: понад 400 фільмів, 40 мультфільмів і 10 серіалів із фондів «Кыргызфильма» та «Кыргызсериала». Тобто дефіцит киргизькомовного продукту — не аргумент.

Соцмережі знову згадують Юлію Тимошенко — цього разу на тлі новин про підозру лідерці «Батьківщини» у можливому підкупі народних депутатів. Для української політики це майже ритуал: змінюються президенти, епохи й політичні моди, але ім’я Тимошенко знову й знову з’являється у кримінальних хроніках.

Свій шлях у Чистилищі “Миротворця” Тимошенко розпочала під гучні обурення населення в сторону Миротворця у вересні 2017 року через незаконне порушення Державного кордону України.

Це 242 дні на межі людських можливостей, довгих 242 дні безперервної війни, яка триває досі. 242 дні витримки, болю, холоду, втрат і щоденного вибору залишатися на позиції. 242 дні історій виживання, які іноді звучать нереально навіть для тих, хто знає війну.