Волинянка Наталя – медсестра, яка стала на захист Батьківщини
Наталя, волинянка, медсестра та мама двох дітей, наприкінці 2023 року зробила рішучий крок — долучилася до ЗСУ. Вона стала санінструктором медичного пункту 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ України. Позивний — Буря.
Він пішов на війну добровольцем у 22 роки — свідомо, без примусу, з почуттям обов’язку перед країною. Служив гідно, воював сміливо, був прикладом офіцерської честі та відданості Україні. На жаль, життя молодого воїна обірвав ворожий удар керованої авіабомби під Куп’янськом.
На фронті загинув старший лейтенант Микита Доценко — офіцер відділення безпілотних авіаційних комплексів 138-го центру спеціального призначення. Йому було лише 24 роки.
Микита був єдиним сином генерала Данила Доненка, колишнього начальника одного з підрозділів СБУ. Попри статус родини, він не залишився осторонь війни й добровільно став до лав захисників України.
Він віддав життя, захищаючи свою державу, своїх близьких і майбутнє країни.
Микита Доценко був гідним сином гідного батька — офіцером, патріотом, воїном. Його коротке життя стало прикладом мужності та самопожертви.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Щирі співчуття родині, близьким і побратимам.
Сили оборони України завдали серії ударів по військових та стратегічних об’єктах рф і окупованих територій
У ніч на 13–14 березня підрозділи Сил оборони України здійснили масштабну серію уражень по військовій, логістичній та промисловій інфраструктурі російського агресора. Удари були спрямовані на зниження бойового та воєнно-економічного потенціалу ворога.
У Чернігові суд виніс вирок працівниці Деснянського районного суду Наталії Чернобай, яка публічно раділа загибелі українських військових та висловлювала підтримку росії. Жінку визнано винною й засуджено до 10 років позбавлення волі. Конфіскацію майна суд не застосував.
Окрім тюремного строку, суд заборонив їй протягом наступних 10 років обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій у державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах та в установах незалежно від форми власності.
За матеріалами слідства, жінку викрили співробітники СБУ у травні 2025 року. Причиною стало відео (далі), яке поширилося в соціальних мережах. На ньому вона російською мовою записує звернення на кладовищі «Яцево» в Чернігові — місці поховання багатьох українських військових, загиблих у війні проти російської агресії.
У ролику Чернобай називає кладовище «найвеселішим місцем» у місті за останні роки, відкрито радіє збільшенню кількості могил українських бійців та заявляє, що очікує перемоги росії. Наприкінці відео вона виголошує проросійські гасла, фактично підтримуючи державу-агресора.
Правоохоронці кваліфікували дії жінки як злочин проти основ національної безпеки України. Вирок суду набирає законної сили після завершення строків на апеляційне оскарження.
У ніч із 13 на 14 березня 1939 року профашистська Угорщина розпочала наступ на Карпатську Україну, а її захисники — переважно молоді добровольці без належної підготовки й озброєння — вступили в нерівний бій за право на власну державність.
Та трагедія розгорталася не лише на полі бою. Сотні полонених січовиків були передані польській стороні й розстріляні на Верецькому перевалі — злочин, який десятиліттями замовчували.
Елітний надсекретний загін Путіна для диверсій і вбивств за кордоном «Центр 795» крокує в “Чистилище” Миротворця.
Ізраїльське ПЗ може аналізувати відео в реальному часі чи з архівних записів, що робить його привабливим для служб безпеки та розвідки.
Медіа зазначають, що саме така технологія була використана під час відстеження пересування Хаменеї напередодні його вбивства в рамках бойових дій, в яких брали участь ізраїльські та американські сили.
Імена, структура, спонсори та навіть операційна база Центру 795 тепер стали відомими.
Окрема частина звіту присвячена свідченням постраждалих. Дослідники зафіксували випадки психологічного тиску на дітей після переміщення до Росії.
Зокрема, персонал установ переконував їх, що повернення додому неможливе. Одній з дівчат казали, що її мати не зможе приїхати через відсутність грошей.
“Їй казали: “Твоя мама не приїде, в неї немає грошей, вона не зможе приїхати по тебе”, — зазначається у доповіді ООН.
Комісія також наводить свідчення батьків, які роками шукають своїх дітей. Одна жінка розповіла, що досі не знає місця перебування доньки, яку утримують у російській установі.
“Я досі шукаю свою доньку, і мені страшно, що вона може подумати про мене і як вона там виживає, де багато людей ненавидять українців”, — цитують її автори звіту.
За даними слідства, у 2024 році чоловік відкрив окремий банківський рахунок для збору коштів на придбання автомобілів для Збройних сил України. Благодійники перерахували на нього близько 700 тисяч гривень. Однак замість купівлі транспорту підозрюваний використав ці гроші у власних цілях.
Згодом, як встановили кіберполіцейські, фігурант переконав ще двох військовослужбовців передати йому 400 тисяч гривень під тим самим приводом — для придбання автомобіля, необхідного для виконання бойових та логістичних завдань. Втім, обіцяний транспорт військові так і не отримали.
“…многотисячна товпа зайняла всі тротуари собору, підвищеннє перед церквою і цілу площу. Було багато салдатів петроградської залоги. Деякі прийшли цілими ротами….
В очі впадають групи красунів Чорноморців… У всіх жовто-блакитні стяжки. Радісні обличя. В натовпі стриманий говір, всюди по українськи”, – цитували у тогочасних газетних публікаціях.
Формально він працював зварювальником у приватній компанії на Дніпропетровщині й мав посвідку на постійне проживання в Україні. Насправді ж службові поїздки стали ідеальною можливістю об’їжджати країну та фіксувати військові локації.
Особливо активно він діяв у Дніпропетровській області та на заході країни.
Під час однієї з поїздок на захід України він намагався знайти летовища, де базується бойова авіація.
Агентом виявився військовослужбовець — оператор безпілотника з іншого підрозділу, що виконує завдання на Харківщині. До співпраці його схилили через колишню дружину, яка живе на окупованій території Запорізької області та працює на російські структури.
Добре пам’ятаю той день. До вторгнення залишався місяць.
Перед печерним судом зібралися десятки тисяч людей але не всі зі щирими намірами.
Тоді не знав, що чувак на фото – нещодавно звільнений по УДО мент-вбивця, який зі спільником до смерті забив ногами курсанта. Тоді це був просто провокатор, який після затримання громадськими активістами благав відпустити його в обмін на інформацію про тих, хто його найняв.
Таємниця Полішинеля. Всі і так знали, на кого воно працювало.
Все ж таки офігітєльна річ наш з Вами Ідентиграф. Добре, що тоді, коли Ви всі допомагали нам збирати кошти для нього, Худєцькій було не до нас. Бо з її чорним ротом ще невідомо скільки б сил ми витратили відбиваючись, щоб досягнути своєї мети – створити систему розпізнавання покидьків.
Як би там не було – нам своє робити. Собаки хай гавкають.
Європарламент ухвалив резолюцію 12 березня, у якій засуджує практику Росії вербувати тисячі іноземців із Африки, Куби та країн Азії і відправляти їх воювати на сході України.
Документ під назвою «Про торгівлю людьми та серйозні порушення прав людини, пов’язані з вербуванням громадян, зокрема з Африки, для агресивної війни Росії в Україні» підтримали 479 депутатів із 539 присутніх. Проти проголосували 17 євродепутатів, ще 43 утрималися.
Окремо депутати звернули увагу на іншу форму експлуатації: сотні африканських жінок, за їхніми даними, були обманом залучені до роботи на підприємствах зі збирання безпілотників у Росії, де працюють у небезпечних і експлуататорських умовах.
Подробиці — за посиланням.
