Це історія не про «доньку командира», як могли б подумати сторонні. Тут значно більше — про перші години російсько-білоруської агресії на Херсонщині, коли все вирішувалося швидше, ніж встигали доходити накази, а реальність наздоганяла навіть тих, хто мав би знати більше за інших.

У цій розповіді — живі, болючі й подекуди незручні історичні деталі про те, як українські військові зустріли повномасштабне вторгнення: у якому стані були підрозділи, як готувалися бригади, чого бракувало і що доводилося вирішувати на ходу. І водночас — тихі питання без прямих відповідей: що насправді знали у вищому офіцерському складі напередодні та чи могли змінити хід перших днів.

Це також історія про війну в максимально особистому вимірі — через зв’язок батька і доньки, які опинилися в одному підрозділі й разом проходили через хаос відступу, обстріли, втому і вибір залишитися.

⚡💥Нептунами по заводу з виробництва «Молній» у Таганрозі

🇺🇦⚓ Військово-Морські Сили Збройних Сил України завдали точного удару ракетами «Нептун» по виробничому корпусу заводу «Атлант Аэро» в Таганрозі.

За наявною інформацією, підприємство є частиною російського оборонно-промислового комплексу та залучене до розробки і виготовлення безпілотних систем. Серед продукції — ударно-розвідувальні БпЛА «Молния», елементи для «Орион», а також інші компоненти, що використовуються у виробництві дронів і супутникових технологій.

Операції тривають.

Прокурори повідомили про підозру заступнику командира 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського у Харківській області у справі про одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення. Йдеться про полковника, якому інкримінують злочин, передбачений частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, 1 березня 2026 року підозрюваний вимагав 4000 доларів США за сприяння у переведенні військовослужбовця з іншої частини до підрозділу, де він обіймає керівну посаду. Гроші мали стати платою за вплив на відповідних посадових осіб, уповноважених ухвалювати такі рішення.

Правоохоронці затримали полковника 16 квітня 2026 року під час отримання другої частини неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави — її розмір становить 998 400 гривень.

Слідство кваліфікує дії полковника як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, яка виконує функції держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Цього разу бійці Центру спеціальних операцій «Альфа» здійснили комплексну атаку, яка одночасно вдарила по морських, технічних і логістичних об’єктах противника.

У межах операції було уражено одразу три ворожі кораблі. Серед них — великі десантні кораблі «Ямал» і «Азов», які використовуються для транспортування техніки та особового складу. Також під удар потрапило ще одне судно, тип якого наразі уточнюється. За попередньою інформацією, пошкодження міг отримати і протидиверсійний катер проєкту «Грачонок».

Втім, морською складовою операція не обмежилась. Українські безпілотники завдали ударів по важливих елементах військової інфраструктури. Зокрема, пошкоджено антенний блок комунікаційної системи «Дельфін», а також радіолокаційну станцію МР-10М1 «Мис-М1». Ці системи відіграють ключову роль у виявленні цілей та координації дій флоту.

Окремий акцент був зроблений на логістиці. Ураження резервуарів із паливом на нафтобазі «Югторсан» створює додаткові труднощі для забезпечення військових операцій рф у регіоні. Без стабільного постачання пального ефективність техніки та мобільність військ суттєво знижується.

Подібні удари мають не лише миттєвий ефект, а й накопичувальний. Кожне знищене або пошкоджене судно, кожна виведена з ладу система зв’язку чи радар поступово підривають здатність російських сил контролювати ситуацію в Чорному морі та використовувати Крим як повноцінну військову базу.

Польща не допустить спортсменів із росії та білорусії до Чемпіонату Європи зі стрибків у воду, який має відбутися у 2027 році. Рішення ухвалили попри те, що міжнародна федерація водних видів спорту дозволила їм повернутися до змагань разом із національною символікою.

Нагадаємо, у лютому Європейська федерація водних видів вже дозволила російським і білоруським спортсменам виступати на молодіжних і юнацьких змаганнях із прапорами та гімнами. Згодом це рішення поширили і на дорослий рівень.
У Варшаві пояснюють: поки триває війна проти України, участь росіян і білорусів під своїми прапорами є неприйнятною. Саме тому країна не планує відкривати їм доступ до турніру, який проходитиме на її території.

Історія з «яйцями по 17» свого часу перетворилась на гучний символ боротьби з корупцією, але для частини гравців це, схоже, був не фінал, а лише старт нової серії.

Підприємицю Тетяну Глиняну ще у квітні 2025 року оголосили в розшук у справі про розкрадання грошей на харчуванні для ЗСУ. Слідство вважає, що через схеми із завищеними цінами та фінансовими маніпуляціями з бюджету могли вивести понад 733 мільйони гривень лише за кілька місяців 2022 року. Частину цих коштів, за версією правоохоронців, «прогнали» через дивіденди і позики між пов’язаними компаніями, а далі — вивели за кордон. Серед можливих покупок — нерухомість і готелі в Хорватії.