Сувора і безстрашна російська опозиція ще вчора погрожувала нам повторним ударом своїм горішником і вдоволено чавкала про паузу на дозвіл Україні захищатись від нелюдів в московії.
Сьогодні москвини здивовано піднімають свої брови і розводять руками.
Чомусь тільки Миротворець давно вже б’є тривогу щодо росту мілітаризації неповнолітніх російськими військовими злочинцями
Замість почути Миротворець, вони його “закривають” без упину.
Спочатку свиноматка збила її з ніг. Потім свині довершили справу.
Зрадник, вбивця під маскою служіння Богу, зливав інформацію про Сили оборони в регіоні. Зокрема, він намагався встановити орієнтовну кількість особового складу та наявне озброєння на українських блокпостах поблизу Харкова. Також протоієрей відслідковував маршрути переміщення військової техніки ЗСУ у напрямку передової.
Служба безпеки спрацювала на випередження і запобігла ворожим ракетно-бомбовим ударам завдяки своєчасному викриттю російського інформатора, документуванню його злочинів і затриманню.
Ким був зрадник
43-річний протоієрей Сатани почав виконувати ворожі завдання у жовтні 2024 року. Він народився у Мелітополі і протягом 2009-2018 року перебував на території рф.
Згодом він приїхав до Харкова, де працював ІТ-фахівцем єпархіального управління УПЦ (МП) та був призначений настоятелем місцевого храму.
Йому загрожує 8 років тюрми.
Х(т)уєв Роман, російський окупант і військовий злочинець.
Винен в московії 12401.42 руб.
Зник на Курщині.
-Последний раз был на связи 11 августа где-то в курской области. Сказали, что поехал выгонять хохлов. Помогите пожалуйста! – пише якась Юля.
📍Всі забудуть, вдома поховають, візьмуть гробові і заб’ють та зап’ють.
Миротворець пам’ятатиме.
Херсонщина. Таксує біля Соцмаркету (АТБ).
З моменту повномасштабного вторгнення підтримує російсько-фашистських загарбників.
У Воронежі почали продавати кімнати, як вони це назвали, «в посиленому приміщенні», насправді, бункері.
Ціна питання стартує від 10 млн. рублів за 10 квадратних метрів.
І ці двоє теж у Чистилищі тепер. Правозахисниками себе називають.
Подробиці щодо рішення – за посиланням.
21 листопада 2024 року, біля 18:00 години російсько-фашистські загарбники увійшли до однієї з квартир у житловому кварталі м. Торецьк, де перебувало троє цивільних.
Окупанти свідомо і умисно відкрили по них вогонь з автоматичної зброї, в результаті чого двоє жінок загинули на місці. Чоловік, який знаходився поруч із ними, дістав поранення, переломи плеча і ключиці.
У Торецьку військові рф вбили двох та поранили одного цивільного – розпочато розслідування.
За даними слідства, 21 листопада 2024 року, біля 18:00 години, представники армії держави-агресора вкотре цинічно порушили норми міжнародного гуманітарного права.
Постраждалому надається медична допомога, проводяться слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення усіх обставин події.
Північно-корейські військові злочинці.
Нова категорія у Чистилищі.
Остання путь співробітника Миротворця до пацієнта Чистилища – поставити нарядну аватарку.
Після цього його відвідують лише родичі, знайомі, кохані, колектори, його діти, внуки, правнуки, праправнуки, прапраправнуки….
В шебекіно будинок обтягнули антидроновою сіткою. Знайшовся підрядник, який так нарядить десять будинків.
Далі шебекінці планують подивитись, як сітка себе проявить, щоб зрозуміти, чи потрібно обтягувати все місто.
Тобто сядуть і будуть чекати потрапляння дрону прямо в обрані будинки.
Рем і Фінч отримали нагороди за захист України.
Разом зі своїми наставниками чотирилапі захисники «К-9» СБУ були нагороджені Кінологічною спілкою України під час церемонії «Чотирилапі захисники».
РЕМ
Пес Рем породи малінуа працює штурмовиком у складі ЦСО «А» СБУ.
Рем брав участь у спецопераціях на початку війни у Миколаєві, а також працював під час деокупації Херсона.
Зараз він охороняє групи БпЛА Служби безпеки в зоні бойових дій.
Він отримав перемогу в номінації «Спеціальна службова собака».
ФІНЧ
Фінч – німецька вівчарка. Його нагорода – перемога в номінації «Пошук вибухових речовин».
Свій бойовий шлях Фінч розпочав із виконання бойових задач ще під час проведення АТО, і продовжує займатися розмінуванням та охороною наших спецпризначенців.
Дякуємо чотирилапим та їхнім наставникам за вірну службу!
У вікні станції “Академік Вернадський” горіла свічка пам’яті. Її запалили о 16:00 за київським часом.
Не для сусідів. Для себе, про своє.
Де ми не були б – пам’ятаймо наше минуле, щоб перемагати зараз.
📸 Олександр Богомаз/НАНЦ
Вона попросила дрібку солі.
Сусіди пообіцяли поділитись своїми запасами, як стихне обстріл.
Морозяний вітер проймав до кісточок, блукав кімнатами через вибиті від вибухів шибки.
В хаті на неї чекала паралізована дочка.
Жінка вийшла в поле, назбирала під снігом сухої трави, щоб якось приготувати їжу.
Сусідка відсипала сіль, кинула оком по кімнаті, чим ще може поділитись.
По дорозі вони з чоловіком прихопили усі дубові дощечки, приготовлені для нового затишного паркану. Чи буде він ще колись?.. Зараз треба виживати.
Пройти вулицею – рулетка виживання. Ходити своїм рідним селом забороняли фашисти. Могли пристрелити, могли все відібрати, могли познущатись. Окупанти “визволяли” на повну силу: відбирали їжу, цінності, раз-по-раз проводили по хатах обшуки, роздягали господарів, перевіряючи татуювання, вдоволено “хмеліли” від своєї влади і страху в очах українців.
Колесо возика зрадницьки цокнуло і здулось. Дрова з гуркотом попадали в холодну багнюку. Похапцем закинули дошки і поспішаючи, щоб не потрапити окупантам на очі, потягнули цінності до сусідки.
– Дякую, вам, добрі люди, – жінка зраділа подарункам і метнулась до підлоги, стала зривати одну з дошок.
Під половицею акуратно загорнуті, тихо-тихо, щоб не дізнався москаль, лежали три лаваші.
Обережно, немов крихкий кришталь, вона протягнула один: – Візьміть, хоч хліба поїсте!
Голодомор 2022, холодний березень, Київщина.
За кілька кілометрів від столиці.
