1 липня – день пам’яті українського героя, вбитого польськими студентами, котрі не хотіли допустити створення українського університету у Львові.

Адам був поранений у 1906 році коли брав участь у демонстрації за вiдкриття вищого закладу освіти для українців, тоді його заарештували і звільнили після голодування [прим. Мyrotvorets.news: у 1906 році Адам Коцко був поранений під час студентських сутичок. У 1907 році його заарештували за участь у демонстраціях за відкриття українського університету у Львові, а після оголошеного ним голодування звільнили].

У 1910 році польські студенти спорудили барикаду, щоб завадити українцям провести вуличну демонстрацію з вимогою створити університет та відкрили вогонь із вогнепальної зброї.

Адам Коцко отримав важке порання в голову від якого помер. Похорони Адама Коцка 4 липня 1910 року вилилися у багатотисячну маніфестацію.

Похований на Личаківському цвинтарі. Промови біля могили Коцка тривали близько шести годин. Слова прощання над могилою студента промовили Кость Левицький, Михайло Грушевський, Кирило Трильовський, Осип Назарук та Лонгин Цегельський. Адам походив із змішаної родини – батько був українцем, а мати – полькою.

Служба безпеки України разом із правоохоронцями Польщі провела спільну операцію, яка вивела на чисту воду мережу людей, що працювали на російські спецслужби та організовували проплачені антиукраїнські акції в Європі.

За даними слідства, протягом 2025–2026 років у Польщі відбулося щонайменше п’ять таких псевдопротестів — у Варшаві та Вроцлаві. Зовні це виглядало як «вулична активність», але за лаштунками стояла чітка схема з фінансуванням і координуванням із боку російських кураторів.

Учасникам платили готівкою — приблизно 100–200 доларів за участь у масовці. Людей підбирали, інструктували, роздавали їм підготовлені матеріали та пояснювали, як саме створювати потрібну картинку для медіа.

У результаті спільної роботи СБУ та Агентства внутрішньої безпеки Польщі вдалося встановити 11 осіб, причетних до організації та реалізації цих акцій. Серед них — громадяни України та Білорусі, які перебували на території ЄС і були залучені до цієї діяльності.

Слідство вважає, що координатори діяли за вказівками з Росії та займалися підготовкою сценаріїв мітингів, підбором учасників і розповсюдженням провокаційних матеріалів. Завданням таких акцій було створити негативний інформаційний фон довкола України та розхитати суспільні настрої в країнах Євросоюзу.

Після викриття фігурантів їх було депортовано до країн походження. Щодо громадян України, які потрапили в поле зору слідства, рішення ухвалюватимуть окремо — залежно від їхньої ролі в цій схемі.

Спільна робота спецслужб триває: правоохоронці встановлюють інших учасників і організаторів мережі, яка займалася підготовкою та фінансуванням цих інформаційних провокацій у Європі.

Після окупації Криму у 2014 році він отримав російське громадянство та був призначений Сергієм Аксьоновим на посаду так званого «міністра палива та енергетики Республіки Крим». На цій посаді він сприяв передачі під контроль окупаційної адміністрації ключових енергетичних об’єктів півострова, зокрема теплоелектростанцій, газотранспортної інфраструктури, нафтобаз і об’єктів відновлюваної енергетики.

Після звільнення з окупаційного «уряду» Колобов, за даними правоохоронців, продовжив працювати в інтересах Росії, очолюючи підприємства видобувної галузі на окупованому півострові. До Києва він прибув у власних справах, де його й затримали співробітники СБУ. Під час обшуків вилучили російські паспорти, банківські картки та документи, які підтверджують його співпрацю з державою-агресором.

Затриманому повідомили про підозру у державній зраді. Суд відправив його під варту без права внесення застави. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На Київщині триває ліквідація пожежі в лісових масивах Чорнобильської зони відчуження.

До гасіння залучені рятувальники ДСНС та працівники пожежної охорони ДСП «Північна пуща». Загалом на місці працюють понад 200 фахівців і близько 60 одиниць спеціальної техніки.

Для доступу до осередків займання розчищають лісові дороги за допомогою важкої інженерної техніки. Також прокладають мінералізовані смуги, які допомагають стримувати поширення вогню та захищають сусідні ділянки лісу.

Через сильну спеку роботи проходять у складних умовах — температура безпосередньо біля осередків горіння місцями сягає близько 50 градусів.

Пожежа також вплинула на якість повітря в регіоні. У Києві та області мешканці повідомляють про запах диму та смог. Продукти горіння можуть містити дрібнодисперсний пил PM2.5 і чадний газ, які становлять небезпеку для здоров’я, особливо для дітей, людей похилого віку та тих, хто має захворювання дихальної або серцево-судинної систем.

Фахівці радять зачиняти вікна, обмежити тривале перебування на вулиці, уникати фізичних навантажень просто неба та за можливості використовувати очищувачі повітря.

Радіаційний фон у зоні проведення робіт контролюють постійно. За даними вимірювань, показники залишаються в межах норми.

Вода не пробачає легковажності

Лише за один тиждень на українських водоймах загинули 46 людей, серед них — 19 дітей. Про це повідомили в ДСНС.

За кожною цифрою — чиєсь життя, родина і трагедія, якої можна було уникнути. Часто причинами стають нехтування правилами безпеки, купання у заборонених або небезпечних місцях, а також відсутність уваги до дітей біля води.

Рятувальники ДСНС щодня працюють на водоймах і нагадують: вода не терпить необережності. Кілька секунд неуваги можуть змінити все.

Бережіть себе та своїх близьких, не ризикуйте та не залишайте дітей без нагляду. Безпечний відпочинок починається з відповідальності.