Колишній посол України у США та експосол у Польщі Валерій Чалий назвав рішення Кароля Навроцького про позбавлення народу України, який стоїть на захисті Європи, ордена Білого Орла безвідповідальним та таким, що завдає шкоди українсько-польським відносинам. Водночас дипломат закликав українців не відповідати дзеркальними кроками та не повертати нагороди, отримані від попередніх президентів Польщі.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов оголосив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею». Своє рішення він пояснив реакцією на нещодавній крок президента Польщі Кароля Навроцького, який позбавив Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

У своїй заяві Буданов назвав рішення польського лідера «недружнім актом щодо українського народу».

«Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн», — наголосив очільник ГУР.

За словами Буданова, складні та неоднозначні сторінки українсько-польської історії повинні ставати предметом глибокого осмислення, а не політичних маніпуляцій.

«Україна не вказує жодному іншому народові, як вчити його історію. Тож і ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять та гідність», — зазначив він.

Окремо Буданов поставив під сумнів аргументи про історичну справедливість, звернувши увагу на те, що серед кавалерів польської нагороди досі залишається італійський диктатор Беніто Муссоліні.

«Переконаний, що цей жест Президента Польщі не про справедливість абощо. Адже про яку справедливість може бути мова, якщо ордена Білого Орла, наприклад, досі не позбавлено італійського фашистського диктатора й пособника Гітлера Беніто Муссоліні?» — заявив він.

Начальник української розвідки підкреслив, що Україна продовжить захищати Європу та залишатиметься відкритою до співпраці з союзниками, однак така співпраця має ґрунтуватися на взаємній повазі.

Водночас він повідомив про своє рішення відмовитися від польської державної нагороди.

«З огляду на це я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена “За заслуги перед Польщею”, яким мене нагородив минулого року Президент Польщі», — написав Буданов.

За його словами, він не може залишатися осторонь на тлі того, як «проти наших громадян безпідставно й штучно розкручується маховик ненависті».

Буданов також висловив переконання, що його позицію поділяє значна частина українського суспільства.

«Впевнений, що українське суспільство — і військові, і цивільні — відчувають такі ж емоції та підтримають цей крок», — підсумував він.

Буданов наголосив, що попри політичні суперечки Україна й надалі залишається ключовим щитом Європи перед російською агресією:

“Україна продовжить битися в авангарді захисту всієї Європи, зокрема Польщі, сплачуючи найдорожчу ціну.”

Нагадаємо, раніше від польської нагороди також відмовився міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після рішення Кароля Навроцького щодо ордена Президента України.

Україна зробила все, щоб деполітизувати історичні питання, дозволила і провела пошуково-ексгумаційні роботи, лише одниз вибачень було вже декілька.

2003 рік — Кучма і Кваснєвський

Найважливіший прорив стався до 60-річчя Волинської трагедії.

Президент України Леонід Кучма і президент Польщі Александр Кваснєвський зустрілися в Павлівці на Волині та ухвалили спільну заяву про примирення.

У заяві президенти говорили про необхідність взаємного прощення та примирення між народами. Вони заявили, що взаємне прощення має стати першим кроком до остаточного примирення українців і поляків.

Того ж року Верховна Рада України та польський Сейм ухвалили спільну заяву, в якій засудили злочини минулого та закликали до примирення.

2006 рік — Ющенко і Качинський

Президент України Віктор Ющенко та президент Польщі Лех Качинський взяли участь у заходах у селі Павлокома.

Там відкрили меморіали як убитим українцям, так і убитим полякам. Під час цих заходів українські політичні та громадські діячі зверталися до поляків із проханням про прощення за злочини проти польського населення.

Павлокома часто розглядається як символ взаємного вшанування жертв обох народів.

2013 рік — 70-річчя Волині

На тлі гострих дискусій у Польщі щодо визначення Волинської трагедії колишні президенти Кучма і Кваснєвський знову виступили зі спільним зверненням.

Вони закликали не використовувати трагедію для погіршення українсько-польських відносин і продовжувати шлях примирення.

Того ж року українські церкви та інтелектуали брали участь у спільних акціях примирення. Дослідники відзначають, що значну роль у діалозі тоді відіграли саме церковні діячі.

2014 рік — вибачення Порошенка

Президент України Петро Порошенко під час виступу у польському парламенті звернувся до поляків із проханням пробачити злочини, вчинені українцями проти поляків.

Тоді він використав формулу, близьку до відомого польсько-німецького примирення: «прошу пробачення і прощаю». Польські медіа та українські історики розцінили цей виступ як один із найвиразніших жестів української сторони.

2023 рік — Зеленський і Дуда

До 80-річчя Волинської трагедії президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда разом вшанували пам’ять жертв у Луцьку.

Відбулося спільне екуменічне богослужіння за участі українських і польських церковних ієрархів. Того ж часу було оприлюднено спільні церковні звернення із закликами до прощення та примирення.

Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про рішення позбавити президента України Володимира Зеленського, а значить народу України, найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став дипломатичний конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ найменування «імені Героїв УПА».

У Польщі спалахнув політичний скандал після того, як представник ультраправої партії «Конфедерація корони польської» Пйотр Гешен взяв участь у заході в посольстві Росії у Варшаві та публічно висловився за налагодження тісніших відносин із Москвою.

Політик не приховував своїх поглядів. Після візиту він заявив, що Польща та Росія мають розвивати торговельні, культурні та людські контакти, а географічне сусідство двох народів повинно сприяти зближенню. Також Гешен повторив популярне серед частини європейських правих політиків гасло «Це не наша війна» та поклав частину відповідальності за російсько-українську війну на країни Заходу: “Захід відіграв значну роль у виникненні цього конфлікту та його підтриманні”.