За даними слідства, безробітна мешканка Антонівки активно агітувала місцевих жителів брати участь у фейковому голосуванні щодо так званого приєднання Херсонської області до Росії. Також вона публічно підтримувала окупаційну владу та схвально висловлювалася про російські військові формування.

Після звільнення правобережної частини Херсонщини жінка переїхала до Херсона, де намагалася уникнути відповідальності. За інформацією правоохоронців, вона вела замкнутий спосіб життя та майже не з’являлася на людях.

У результаті проведених оперативних заходів співробітники СБУ встановили місцеперебування підозрюваної та затримали її. Під час обшуку правоохоронці вилучили мобільний телефон, який, за версією слідства, використовувався для поширення прокремлівських матеріалів.

Жінці повідомили про підозру за статтями щодо колабораційної діяльності та виправдовування збройної агресії Росії проти України. Їй загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

“Це сталося вдень 10 червня на тлі критичних проблем із логістикою, які загострилися після нашого ураження Чонгарського мосту”, — повідомили українські захисники.

Командир батальйону російської 37-ї окремої мотострілецької бригади Мункуєв Бато Валерійович, за даними 1-го окремого штурмового полку імені Героя України Дмитра Коцюбайла «ДаВінчі», наклав на себе руки через критичну ситуацію із забезпеченням свого підрозділу.

Як повідомили у полку, інцидент стався вдень 10 червня на тлі загострення проблем із російською логістикою. Серед основних причин називають нестачу пального, боєприпасів та підкріплення, що ускладнилася після ураження Чонгарського мосту.

Зазначається, що Мункуєв походив із Бурятії та служив у ЗС РФ щонайменше з 2015 року. На початку 2026 року він отримав звання майора та очолив мотострілецький батальйон, однак пробув на посаді близько пів року.

За інформацією українського підрозділу, командир опинився під тиском російського командування, яке вимагало виконання бойових завдань, попри проблеми із забезпеченням особового складу.

У 1-му ОШП імені Дмитра Коцюбайла зазначили, що кіберфахівці Центру мультидоменних операцій «Фаланга» разом із підрозділом «CODE 9.2» відстежують дії противника та оцінюють наслідки українських операцій.

У Києві до суду передали справу щодо шести учасників організованої групи, яких звинувачують у привласненні бюджетних коштів під час проведення державних закупівель.

Серед обвинувачених — посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в Києві та керівники приватних компаній. За версією слідства, у 2020–2022 роках вони діяли за змовою та завищували обсяги робіт і вартість обладнання для комп’ютерної мережі.

Через внесення недостовірних даних до офіційних документів учасники схеми, за попередніми оцінками, заволоділи близько 3 мільйонами гривень.

Крім того, двоє фігурантів, які очолювали підприємства-постачальники, скористалися корупційними зв’язками та отримали перемогу в тендері на постачання протипожежного обладнання для одного з управлінь Святошинського району Києва. Вартість закупівлі, за даними слідства, була завищена ще на 800 тисяч гривень.

Обвинуваченим інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення неправдивих відомостей у документи. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

У Нідерландах розпочали масштабні навчання зі створення табору для військовополонених, який у разі великого збройного конфлікту зможе прийняти до двох тисяч осіб. Такі тренування проводяться вперше за понад 30 років і є частиною підготовки країни до можливих загроз безпеці в Європі.

Навчання проходять на полігоні Марнехейзен у провінції Гронінген. Військові відпрацьовують розгортання тимчасового комплексу, який за потреби можна буде повністю підготувати до роботи протягом одного тижня.

До будівництва подібних об’єктів планують залучати не лише армійські підрозділи, а й цивільні компанії, які мають досвід швидкого зведення великої інфраструктури для масових заходів.

За задумом розробників, сучасний табір не матиме вигляду традиційних об’єктів для утримання полонених минулого століття. Контроль за територією здійснюватиметься за допомогою камер спостереження, інтелектуальних систем моніторингу та безпілотників, які передаватимуть інформацію в режимі реального часу.

Полонених планують розміщувати в невеликих білих модульних бараках із двоярусними ліжками. В одному приміщенні перебуватимуть не більше двадцяти осіб, офіцери і рядові разом. Для утримуваних передбачені душові, медичний пункт, їдальня та зони для прогулянок. Особисті електронні пристрої вилучатимуться, однак полонені матимуть можливість листуватися зі своїми родинами.

Командувачка Командування оперативної підтримки сухопутних військ Нідерландів генерал Ніколь де Вольф наголосила, що країна має намір забезпечувати військовополоненим належні умови відповідно до міжнародного права. За її словами, рівень утримання не повинен бути гіршим за той, який мають власні військовослужбовці.

«Не роби іншим того, чого не бажаєш собі», — каже де Вольф.

Останній раз подібні навчання проводилися ще за часів холодної війни. У нідерландській армії визнають, що за десятиліття миротворчих місій досвід роботи з великою кількістю військовополонених був фактично втрачений. Під час операцій в Афганістані військовим доводилося мати справу лише з поодинокими затриманими.

У разі реального конфлікту захоплених військовослужбовців планують швидко вивозити далеко від лінії фронту, де їх реєструватимуть, допитуватимуть та утримуватимуть до м

Російська влада вдруге поспіль відмовилася від проведення головного військово-морського параду в Санкт-Петербурзі, який традиційно проходив у День ВМФ за участю сотень кораблів, авіації та особисто Путіна.

За даними російських ЗМІ, указу про проведення параду досі немає, а підготовка до заходу навіть не розпочиналася. Співрозмовники видань у військових колах пояснюють рішення коротко: «не до того зараз».

Парад проводився щороку з 2017 року і був однією з ключових демонстрацій військової могутності Росії. Тепер же його скасовують уже другий рік поспіль на тлі війни проти України та регулярних атак безпілотників по військових об’єктах у глибині російської території.

Торік російська влада також відмовилася від проведення головного військово-морського параду, однак офіційних пояснень так і не надала. Водночас підготовка до заходу тривала майже до останнього моменту й була згорнута лише за кілька тижнів до запланованої дати.

Ще у 2024 році Міноборони РФ вперше скасувало частину параду в районі військово-морської бази в Кронштадті. До цього, починаючи з 2017 року, парад був незмінною традицією: в останню неділю липня акваторією Неви проходили сотні бойових кораблів і допоміжних суден. Програма також включала авіаційну частину та святковий салют. Постійним гостем заходу був Путін, який спостерігав за парадом разом із керівництвом Міноборони та військовим командуванням і традиційно виступав із промовою.

Сенатор РФ і колишній глава «Роскосмосу» Дмитрій Рогозін запропонував мінувати російські танкери та підривати їх у разі захоплення іноземними державами. Таку ідею він висунув після затримання у Великій Британії танкера Smyrtos, пов’язаного з російським «тіньовим флотом». На думку Рогозіна, кілька вибухів із масштабними розливами нафти та екологічними наслідками могли б змусити західні країни відмовитися від практики арешту таких суден.

У Великій Британії затримали танкер Smyrtos, який пов’язують із російським «тіньовим флотом», що використовується для обходу нафтових санкцій. Судно, яке прямувало з російського порту Усть-Луга під прапором Камеруну, перехопили в районі Ла-Маншу під час шестигодинної операції за участю британських і французьких сил. Наразі танкер перебуває під охороною біля узбережжя Англії, триває розслідування.

Ідею Рогозіна підтримали частина російських провоєнних блогерів. Вони вважають, що Росія не здатна забезпечити військовий супровід усіх суден «тіньового флоту», тому шукають інші способи стримування можливих затримань. Деякі також пропонують використовувати приватну охорону або безекіпажні катери.

Після початку повномасштабної війни проти України «тіньовий флот» став одним із ключових механізмів експорту російської нафти. За різними оцінками, через нього проходить більшість морських нафтових перевезень РФ, а загальна кількість таких суден може перевищувати тисячу.

Зі своєї сторони хочемо порадити не зупинятися на півдорозі й одразу запровадити новий стандарт безпеки для логістики паливних перевезень, зокрема бензовозів і військової техніки, замаскованої під цивільні фури з паливом.

Ще навесні російські депутати закликали громадян звикати до життя без стабільного мобільного інтернету. Депутат Ярослав Нілов назвав це «новою реальністю», а його колега Олег Леонов радив користуватися вуличними вказівниками та звертатися по допомогу до перехожих. У Московському фізико-технічному інституті також нагадали про традиційні способи орієнтування — за Сонцем і зорями.

Влада Санкт-Петербурга рекомендувала мешканцям і туристам користуватися паперовими картами та путівниками через регулярні перебої з мобільним інтернетом. Губернатор міста Олександр Бєглов повідомив, що такі матеріали безкоштовно видаватимуть у павільйонах міського туристично-інформаційного бюро. Там також допомагатимуть зорієнтуватися в місті та надаватимуть інформацію про роботу транспорту.

За словами Бєглова, подібну допомогу вже надають працівники мобільної інформаційної служби Ask Me, які відповідають на запитання перехожих і роздають карти.

У Санкт-Петербурзі мобільний інтернет регулярно обмежують під приводом захисту від атак безпілотників. Одне з наймасштабніших відключень сталося під час Петербурзького міжнародного економічного форуму, що проходив 3–6 червня за участі Путіна. Мешканці міста повідомляли про проблеми навіть із доступом до ресурсів із так званого «білого списку».

Попри обмеження зв’язку, під час форуму безпілотники атакували Петербурзький нафтовий термінал, розташований приблизно за 17 кілометрів від місця проведення заходу. Учасники форуму могли бачити густий чорний дим над містом.

На тлі цих подій у Росії різко зріс попит на паперові карти. За даними видавців, у травні продажі атласів та дорожніх карт збільшилися на 55% порівняно з минулим роком. Найбільший попит мають туристичні карти Москви та Санкт-Петербурга.

Цей вирок став ще одним прикладом справ, у яких жителів різних областей України притягують до відповідальності за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил. Судова практика розглядає такі дії як тяжкий злочин, що підриває обороноздатність держави. Особи, які свідомо заважають військовим виконувати свій конституційний обов’язок, зрештою несуть відповідальність перед законом.

Татарбунарський районний суд Одеської області розглянув справу місцевого жителя, якого визнали винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та хуліганстві. Чоловік систематично поширював у Viber інформацію про пересування груп оповіщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час проведення мобілізаційних заходів.

Слідство встановило, що в червні 2024 року обвинувачений, будучи адміністратором однієї з місцевих Viber-спільнот, публікував фотографії та повідомлення про місцезнаходження автомобілів ТЦК. У дописах він вказував маршрути руху військових, конкретні населені пункти та місця їхньої роботи. Суд дійшов висновку, що ця інформація відповідала реальним маршрутам груп оповіщення та могла допомагати військовозобов’язаним уникати зустрічі з представниками ТЦК.

Такі дії створювали перешкоди для виконання мобілізаційних заходів і негативно впливали на обороноздатність держави в умовах воєнного стану.

Окрім цього, у справі розглядався ще один епізод. У лютому 2024 року чоловік влаштував конфлікт у центрі Татарбунарів. Під час інциденту він погрожував перехожим битою, а також пошкодив чужий автомобіль, розбивши скло, дзеркало та деформувавши дах транспортного засобу. Загальна сума збитків перевищила 30 тисяч гривень.

У березні 2025 року суд визнав чоловіка винним за статтею про перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період та за статтею про хуліганство. За сукупністю злочинів йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Водночас суд врахував, що обвинувачений повністю визнав свою провину, розкаявся, має позитивну характеристику та виховує малолітню дитину. Тому реальне відбування покарання було замінене випробувальним терміном на два роки.

Також суд конфіскував мобільні телефони, які використовувалися для поширення інформації про пересування військових, зобов’язав засудженого виконувати вимоги пробації та відшкодувати процесуальні витрати.

Поширення даних про роботу військових під час війни може розцінюватися як перешкоджання діяльності ЗСУ та має серйозні правові наслідки. Українські суди продовжують розглядати подібні правопорушення як злочини, що завдають шкоди обороноздатності держави.