У ніч проти четверга два безпілотники уразили два порожні танкери для перевезення хімікатів у територіальних водах Румунії. Обидва судна загорілися. Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан на саміті ЄС у Брюсселі.

Президент Румунії Нікушор Дан Дан назвав напади на торговельні судна в Чорному морі спробами Росії дестабілізувати східний фланг НАТО та послабити підтримку України.

«Ескалація в західній частині Чорного моря виходить на новий рівень. Досі атак на торговельні судна в територіальних водах країн НАТО не було», — прокоментував ситуацію директор «СовЕкону» Андрій Сизов.

У Києві викрили двох чоловіків, яких підозрюють у розкраданні комплектуючих до військової техніки. Серед вилученого — прилади нічного бачення, оптичні приціли, дозиметри та двигуни. За версією слідства, фігуранти підробляли технічні документи й збували викрадене обладнання як нове.

Правоохоронці також встановили ймовірний зв’язок підозрюваних з іноземним торговцем зброєю, який перебуває під санкціями та, за даними слідства, причетний до прихованих поставок озброєння з Північної Кореї до Росії. Понад сотню вилучених комплектуючих передали одній із механізованих бригад ЗСУ.

Читати далі:

США запропонували європейським країнам передати частину заморожених російських активів під управління структури, контрольованої Вашингтоном. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

За даними видання, ініціативу представили спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі в Маямі 9 жовтня. У переговорах брали участь представники України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО.

Питання долі заморожених російських коштів розглядали в контексті можливого мирного врегулювання. Однак європейські посадовці відкинули американську пропозицію, виступивши проти передавання контролю над активами іншій стороні та повернення будь-якої їх частини Росії.

Як зазначає FT, ініціатива Вашингтона викликала занепокоєння в Європі та Україні, оскільки свідчить про відмінності в підходах США та європейських партнерів до використання фінансових важелів тиску на Москву.

Литва запровадила національні санкції проти російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова, активи яких заморозили після виключення обох бізнесменів із санкційного списку Європейського Союзу.

«Литва вживає заходів і не буде закривати на це очі. Сьогодні ми заморозили активи Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова у межах нашого національного режиму санкцій», — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

За словами міністра, виключення двох російських олігархів із санкційного списку ЄС стало неправильним сигналом. Він наголосив, що санкційний тиск на Росію та осіб, які сприяють веденню нею війни проти України, потрібно посилювати й підтримувати на постійній основі.

Раніше Литва в межах національних санкцій заборонила Фрідману й Усманову в’їзд до країни. Власні санкції проти обох бізнесменів також запровадила Естонія.

Що стоїть за цим рішенням?

Проміжні вибори до Конгресу в листопаді 2026 року мають важливе політичне значення для адміністрації Трампа. Вони визначатимуть, чи збережуть республіканці контроль над Конгресом, а отже — і наскільки вільно президент зможе реалізовувати свою політичну програму.

На цьому тлі відмова від міжнародного спостереження неминуче посилюватиме дискусії про довіру до виборчої системи США.

Якщо ми не виграємо вибори – мені оголосять імпічмент.

Нагадаємо: 6 січня 2026 року Дональд Трамп виступив перед республіканцями Палати представників США під час зустрічі в Кеннеді-центрі у Вашингтоні. Він прямо пов’язав результат проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2026 року з ризиком оголошення йому імпічменту.

«Ви маєте перемогти на проміжних виборах, бо якщо ми їх не виграємо, вони знайдуть привід оголосити мені імпічмент. Мені оголосять імпічмент», — заявив Трамп.

Його слова зафіксовані у стенограмі CNN і наведені в матеріалі ABC News від 6 січня 2026 року.

Водночас політичні позиції президента залишаються під тиском. Останні опитування громадської думки свідчать, що рейтинг схвалення Трампа опустився до 32% — найнижчого рівня за всю його політичну кар’єру. Про це 21 вересня повідомила «Європейська правда».

Раніше, 10 вересня, Трамп також заявив, що виплатить кожному дорослому американцеві «дивіденди Трампа» в розмірі 5000 доларів, якщо республіканці збережуть контроль над Конгресом на проміжних виборах у листопаді.

Цю обіцянку розкритикували як спробу підкупу виборців. «Ця відверта й відчайдушна спроба купити голоси на листопадових виборах — нове падіння на дно», — заявила Ліза Гілберт, співголова Public Citizen. Вона також звинуватила Трампа у спробі схилити виборців на бік його партії обіцянкою грошей, яку назвала неправдивою.

У Болгарії підпалили 11 із 17 антен Starlink на секретному об’єкті, які використовуються, зокрема, в інтересах України

ист підписали демократи Річард Блюменталь, Кріс Кунс, Дік Дурбін, Джек Рід, Джин Шахін і Шелдон Вайтхаус, а також республіканці Алан Армстронг, Сьюзан Коллінз, Джон Корнін, Мітч Макконнелл, Ліза Мурковскі та Том Тілліс.

«Надання Москві можливості вільно продавати російське дизельне паливо на світових ринках шкодить інтересам безпеки США та є зрадою народу України, який продовжує захищатися від вбивчої, незаконної війни Путіна. Ця угода є подарунком нашому супротивнику та зрадою наших союзників; її слід скасувати», — заявили сенатори.

Натомість вони закликали Трампа невідкладно застосувати санкційні повноваження, передбачені нещодавно ухваленим «Законом Ліндсі Грема».

Колишнього суддю з Черкащини підозрюють у вимаганні грошей у підприємця, який будував стоянку для військової техніки ЗСУ. За відмову платити чоловік погрожував підряднику та його родині фізичною розправою.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили колишнього суддю, який, за даними слідства, намагався перешкодити будівництву оборонного об’єкта в центральній частині країни.

Чоловік, який нині працює адвокатом, вимагав у власника підприємства 10% від загальної суми договору на будівництво транзитної стоянки для бойової техніки українських військових.

Як встановили правоохоронці, у разі відмови підприємець міг зіткнутися з насильством. Підозрюваний погрожував використати особисті зв’язки, щоб організувати фізичну розправу над ним та його родиною.

Втручання правоохоронців допомогло запобігти зриву замовлення Міністерства оборони, пов’язаного з облаштуванням інфраструктури для потреб ЗСУ.

Перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук, якого підозрюють в отриманні хабаря у розмірі 110 тисяч доларів, вирішив долучитися до лав Збройних сил України.

Про це повідомив представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Андрій Лучик у своєму Telegram-каналі.

У чому підозрюють посадовця

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Юрій Поліщук разом зі спільниками сприяв вирішенню земельних питань для забудови ділянки в Луцьку на вулиці Чорновола.

За версією слідства, частка, яка нібито призначалася Поліщуку, становила 25 тисяч доларів.

На початку вересня суд обрав посадовцю запобіжний захід у вигляді застави розміром 266 тисяч гривень.
Як мобілізація може вплинути на розгляд справи

Мобілізація підозрюваного може вплинути на подальший перебіг судового провадження. Відповідно до статті 335 Кримінального процесуального кодексу України, якщо обвинуваченого призвали на військову службу під час мобілізації, суд зупиняє судове провадження щодо нього до звільнення з військової служби.

Це, своєю чергою, може вплинути на строки розгляду справи та створити ризики спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже закликала Євросоюз оцінити власну санкційну політику, перш ніж критикувати рішення адміністрації Дональда Трампа закуповувати російське дизельне пальне. Вона також звернула увагу на виключення з європейських санкційних списків двох російських олігархів, яких назвала прихильниками режиму Путіна.

За словами Браже, санкції завдають Росії відчутної шкоди, а спроби Кремля домогтися їх скасування та обійти обмеження свідчать про їхню дієвість. Водночас ЄС має вдосконалювати санкційні механізми, щоб посилювати економічний тиск на Москву.

Своєю чергою, міністр фінансів США Скотт Бессент у відповідь звинуватив європейців у лицемірстві. В ефірі Fox News він заявив, що від початку повномасштабної війни Європа заплатила Росії за енергоресурси більше, ніж надала допомоги Україні, і продовжує фінансувати Кремль через залежність від російських енергоносіїв.

Бессент назвав критику американських закупівель російського дизеля несправедливою та заявив, що США мають отримати можливість послабити ціновий тиск на дизельне пальне.