Бойова спецпропаганда – мистецтво сіяти розбрат в рядах противника за допомогою дезінформації і маніпуляції свідомістю.

Всімох проти орди бойовиків із танками й гарматами.
«Адам» попередив усіх, що наступний ранок, мабуть, стане для нас останнім. Запропонував бажаючим вийти. Ми хором відмовились. Тоді я вперше побачив на зазвичай серйозному обличчі командира усмішку, і почув: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком…»

Свободнее дышать стало лишь после того, как наша пехота освободила Авдеевку, Опытное и Пески. Дошли до указателя «Донецк». Все ощущали большой подъем боевого духа. Казалось, победа неизбежна… Но границу перешла многотысячная орда оккупантов. Потом — Иловайск…

Та тут одне з двох – або волонтерам дійсно рано ще зупинятись лише на концертах для поранених. Або командування медичної служби ЗСУ просто не знає толком, що в нього твориться у господарстві.
Щоправда, є ще і третє припущення – схоже, що командуванню медслужби ЗСУ просто пофіг на реалії госпітальних, медичних фронтових та реабілітаційних тощо процесів.
По-фіг.
Аби була галочка у звіті.

Но даже “после Путина” Россия останется врагом Украины.
“Решающим является общественное мнение россиян. Захват Крыма резко увеличил рейтинг Путина, это говорит о том, что большинство россиян думают так же, как Путин… Для того, чтобы появился какой-то прогрессивный демократический одиночка, тоже нет предпосылок… Запад может публично не поддерживать того же Жириновского, но неуправляемость ядерной кнопки их пугает еще больше. Это и будет главный фактор, который будет влиять на отношение Запада к следующему руководителю России… Так что российское направление – самое опасное для нас еще на десятки лет”.

«Коли військова медицина стане сильною» – ми самі підемо… коли побачимо, що ви справляєтесь, але поки все це робимо ми – то ми будемо вас контролювати й вам допомагати.
І ще – перестаньте, писати брехливі статті, що ви все забезпечуєте й у вас все добре, а кажіть хоч інколи ДЯКУЮ всім небайдужим, що віддають своє здоров’я, свій час та сили, свої фінансові ресурси, діляться своїм досвідом заради наших поранених та для підтримки військових медиків.

Жартівливий ролик, зроблений на підтримку України, на основі патріотичної комедії “Наші котики”. Його створили за допомогою застосування цифрових технологій, завдяки яким вдалося досягти портретної схожості з такими акторами, як Нік Пратт, Морган Фріман та Пітер Дінклейдж.

«До цієї криниці звозили з усього повіту. Тут спочиває мій рідний брат Ткачук Сергій Никифорович. Його псевдо було «Скакун». І тут спочиває моя тітка Ткачук Зося Іванівна. А дядько загинув на фронті. І за те, що дядько воював на фронті, її закатували, вивезли сюди, кинули в криницю. Багато тут наших односельців. Моя покійна мама нарахувала з нашого села, з округи, 47 людей. Вони їх зловили і катували тут, у Пащисі. Там клуня Чайки – там їх били, після того кров по стінах лилася. Вони ще були молоді – по 17-18 років… За те, що вони служили Україні, що були націоналісти», – розповідає жінка.

Волноваха – 13 січня 2015 року

Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб (за іншими даними, 13), ще 18 поранено.

Росія – вбиває

Я не знаю, как это назвать, это труднообъяснимые химеры, чудовища, можно сказать, раздвоенные личности. Приезжают в Украину – они одни, а приезжают в “ДНР” – сразу меняются: что любят свой Донецк, все для него делают, а Порошенко их убивает.

Цього дня Дерновий і Зуйков вбивали лише чоловіків. Наймолодшим вбитим було по 22 роки, найстаршим – 66 років.