“Что вам сделал Пушкін?” – роздратовано запитують насильно зросійщені українці, від яких приховувались скарби української драматургії.
Що вам зробила українська інтелігенція, українські письменники і поети? – не запитують українці. Бо чудово розуміють, як свідомо і жорстоко московська імперія винищувала все українське: книжки, мову, пісні, і, зрештою, вбивала українських творців у галузі літератури, живопису, музики, театру.
Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у різних царинах культури і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
27 жовтня 1931 р. самотня, майже без засобів до існування, у Харкові на 49 році життя померла Христина Алчевська.
Михайло Матвєєв (1892—1971) — почесний чекіст, кат, капітан держбезпеки, служив у Ленінградському обласному управлінні НКВС СРСР. Основний виконавець розстрілів в урочищі Сандармох (Карелія) 27 жовтня—4 листопада 1937 року, де було страчено 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення.
1939 року капітан держбезпеки Матвєєв був засуджений до 10 років таборів за «перевищення службових повноважень», покарання відбував у Волзькому виправно-трудовому таборі під Рибінськом. Під час Другої світової війни на початку Великої Вітчизняної війни звільнений достроково (1941). Далі служив на керівній посаді у внутрішній тюрмі Управління НКВС у Ленінграді. Звільнений зі служби на пенсію 1949 року «за станом здоров’я».
Здох у 1971 році.
