– Што вам сдєлал пушкін? – обурюються недоукраїнці.
Знаєш свою історію – живе Україна.
Нас вбивали, бо ми українці
В цей день 1937 року в урочищі Сандармох був розстріляний НКВС Валер’ян Підмогильний
Підмогильний Валер’ян Петрович (1901-1937) — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій.
Валер’ян Підмогильний є одним із найкращих українських перекладачів французької літератури.
За своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю його переклади Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Вольтера, Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля досі вважаються неперевершеними й охоче перевидаються багатьма українськими видавництвами.
Українська література від початку 1920-х прагнула великого роману. А прозаїки ніяк не могли вийти за межі малих жанрів і пропонували читачам оповідання, новели, у кращому разі повісті.
“Місто” Підмогильного стало головним романом української літератури ХХ століття.
Роман вийшов 1928 року 4-тисячним накладом і зібрав нечувані відгуки у пресі. Уже наступного року світ побачило друге видання — ще 5 тисяч. Ще через рік роман переклали російською мовою. А потік рецензій не зменшувався, і разом з ними — кількість інтерпретацій.
8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії» (москвинські фашисти, нащадки катів нквдистів, і сьогодні засуджують українських Воїнів, які захищають рідну землю від окупанта, з таким же формулюванням).
На всіх допитах Підмогильний відповідав слідчим: «Винним себе не визнаю».
У соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора Підмогильний продовжував писати.
3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму.
Разом із Валер’яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно понад 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.
Валер’яна Підмогильного було реабілітовано 1956 року.
