Так виглядає дитинство в Україні сьогодні. Вони зростають під звуки сирен і вчаться шанувати героїв ще до того, як навчаться писати.

Дитинство, яке мало б бути про іграшки й казки, тепер наповнене війною і втратами. Але саме ці діти, хочеться вірити, виростуть поколінням, яке ніколи не забуде, хто наш віковий кат і вбивця, якою ціною виборюється свобода, і йому буде не “кака разніца”, яким ім’ям названа вулиця та під яким пам’ятником ці хлопці будуть призначати побачення.