Цікаво, як би Україна могла стати передовою державою у створенні ефективних засобів боротьби з іранськими «шахедами» та чи вишикувалася б черга охочих придбати українські ноу-хау, якби Іран раніше не допомагав російському агресору атакувати Україну?
Речник Міністерства закордонних справ Україна Георгій Тихий різко відреагував на погрози з боку іранських посадовців, назвавши їх безпідставними та цинічними. За його словами, заяви представників режиму Іран виглядають особливо абсурдно на тлі багаторічної підтримки російської агресії проти України.
Тихий наголосив, що Тегеран сам причетний до ескалації війни, постачаючи Москві ударні безпілотники та військові технології.
«Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України».
Дипломат підкреслив, що посилання іранських представників на право самооборони за Статутом ООН виглядає щонайменше лицемірно.
«Абсурдно, коли представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону».
Щоб підкреслити масштаб суперечності, речник навів різке порівняння:
«Це все одно, що серійний вбивця виправдовував би свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс».
У МЗС також наголосили, що іранська влада має відповісти за свої дії — як перед власним народом, так і перед міжнародною спільнотою.
Підставою для такої реакції стали заяви голови комітету з нацбезпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі. Він пригрозив можливими ударами по Україні, звинувативши її у нібито військовій підтримці Ізраїль.
В Тегерані назвали Україну «законною ціллю» через підтримку Ізраїлю.
Заяву приписують голові Комісії з нацбезпеки парламенту Ірану Ібрагіму Азізі.
“Тепер вся територія України законна ціль Ірану: дії Києва щодо надання допомоги Ізраїлю роблять країну законною та обґрунтованою ціллю,” — заявив він.
Київ ці звинувачення відкидає й розглядає їх як спробу тиску та інформаційної провокації. У дипломатичних колах наголошують: подібна риторика лише посилює міжнародну ізоляцію Тегерана та демонструє його роль у розширенні конфліктів, а не їх вирішенні.
