Чорний колір – не лише знак жалоби, але й колір покути, чорну вишиванку (жалобну), можна вдягати на говіння (піст), білу – на свято.
Є твердження, що чорні вишиванки люди готували собі на смерть. На Львівщині ж кажуть, що чорна вишиванка символ повстанців, тому як білу не носитимеш в бойових умовах.
Історики додають, що чорна сорочка з вишивкою (нині популярна в деяких колах) нашій культурі чужа. Відома лише одна ситуація, коли на Україні одягали чорну сорочку: під час морського походу козаки змазували сорочки дьогтем від комах та лишаїв. Про те, чи була така сорочка вишита, згадувань немає.
За словами українських майстринь – тканина вишиванки – то Доля, вона має бути якомога світлішою, святкові вишиванки – тількі білі, буденні – сірі. Вони ж стверджують, що чорних вишиванок в українській традиції ніколи не було, навіть борщівські чорні сорочки роблять з білого полотна – яке потім щільно вишивають чорними нитками. Бо чорне полотно – то чорна Доля.
Зустрічаємо і такі думки серед майстрів, щодо чорної вишиванки
Дизайнерка майстерні вишивки Ірина Завадко, яка прикрашає сорочки вже близько 50 років, розповіла:
“Всупереч поширеній думці про те, що чорний є траурним кольором, в українській традиції він завжди вважався багатим, та використовувався в одязі заможних родин. Крім того, чорний колір є захистом, приховує людину від недобрих поглядів, робить людину стрункішою”, – розповіла майстер.
Проте знавці сакральної символіки спростовують такі погляди і підкреслюють:
“Що ж несе з собою чорна сорочка? Тут все просто – це сорочка смертника. Це людина, котра готова будь якої миті розпрощатися з життям, немає сім’ї, а життя можна описати, як “життя на колесах”, без рідних без домівки. Скільки не зустрічала людей, що носять подібні сорочки – доля мало відрізняється від описаної, тому для тих, хто хоче створити сім’ю, збудувати дім краще відмовитися від такого вибору.
Випадок, коли все таки можна одягти чорну сорочку – це вдівець, людина похилого віку”.
Зустрів і таку думку від експерта:
“Традиційно, чорний – це є колір смерті, колір потойбіччя. Поєднання чорного та білого зустрічаємо у поминальній атрибутиці та у вишитих рушниках які використовувались під час посту. Прикладом багатогранності, неоднозначності та глибини символіки є те, що чорні вишивки поширені по всій Україні і не лише як колір жалоби чи смерті. У багатьох районах старші люди, які були хранителями мудрості та знань поколінь, носили саме чорні вишиванки. Чорний колір у побуті також був поширений на Поділлі, де він активно використовувався у вишивці. Цікаво, що в деяких районах (Сокальщина) навіть весільні вишиванки вишивалися саме чорним кольором. Чорний колір також є кольором землі, урочистості, багатства а використання його залежить від ситуації. Цей колір дуже поширений у дорогих тканинах, у святковому вбранні. А виготовлявся чорний барвник із поєднання різних матеріалів таких як кора верби, дуба, крушини, настійки на шкарлупі волоського горіха та інше.
Тож, одягати чорну сорочку чи ні, вирішувати вам, гадаю, що тут потрібно перш за все прислухатись до голосу серця чи принаймні до інтуіції. Але від себе додам, чорна вишиванка скоріш за все виникла в 19 ст. і не є традиційною. Напевно, вона з’явилася тоді, коли стала доступною чорна тканина. В давнину говінні, буденні, жалобні та вишиванки старих жінок відрізнялися темним взором, і якомога вузчим орнаментом.