“неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована”? – каже Зеленський.
На фото – заасфальтована вулиця з прекрасним освітленням в нацистському таборі смерті “Освєнцим”. І в неї також була назва.
В таборі газом, як пропонував свого часу і “слуга народу” Дубинський, нацисти отруїли, а потім спалили у печах до дев’яти мільйонів людей.
95% отруєних газом і спалених людей були євреями за національністю. Труїли їх під звуки оркестру. Зі шкіри людей потім робили взуття, перчатки, портфелі, дамські сумки. З волосся – канати, нитки, тканини.
Цей табір також відомий тим, що в ньому нацист і військовий злочинець Йозеф Менгель проводив жахливі досліди і медичні експерименти над карликами. Його називали “Янгол смерті”.
З весни 1945 до кінця 1949 року “Освєнцим” використовувався, як в’язниця НКВС де також катували та вбивали людей. Вже в цьому совєтському таборі знищували українців, лише запідозрених у симпаніях до ОУН та УПА. Майже 90% ув’язнених в цей період були українці.
Яка різниця, кажеш?
Із “кукурузників” щось сипалось горою,
Бо цей народ по-справжньому “накрило”…
І вже – яка різниця, хто Герой:
Василь Сліпак чи нице моторило…Запеклого невірного Хому
Так зомбували в кожному етері,
Що не важливо, пам’ятник кому,
Чи сталіну (з малої), чи Бандері…При яслах повних все ж ревуть воли,
Допоки малороси “при кориті”…
А вулиці у гетто теж були
Освітлені й асфальтами покриті…(Вікторія Бричкова-АбуКадум)
