Командир відділення Олександр на війні з 2015 року. Хоч на якому б напрямку перебував, для противника в нього завжди є своєрідна візитівка. На ділянках між нашими та ворожими позиціями знімає «орківські» прапори і здіймає замість них українські державні.
Олександр каже: прапор для підрозділу – головне. А якщо його зняли, та ще й під самим носом, то це вкрай негативно впливає на моральний дух особового складу.
— У районі Новозванівки ми вже замінили три ворожі прапори на синьо-жовті. А тут, біля Кримського, разом із державним був ще й червоно-чорний стяг. Наступного ранку «їхтамнєти» були шоковані. Дуже сердилися, стріляли, проте не могли дати цьому ради — прапори і далі гордо майорять на висоті.
На питання, скільки ще українських державних символів він збирається встановити, сержант відповідає:
«Ще один лишився. Оскільки вже я на Луганщині, то маю закріпити наш прапор у Луганську, на будівлі захопленої росіянами адміністрації. Це програма мінімум».
