Джерело: “УП. Життя“.
До великої війни чоловік був директором з продажів побутової техніки, а після 24 лютого – став снайпером.
“Він з’являється нізвідки, виконує наказ і потайки зникає. Це про мобілізованого снайпера, який з перших днів повномасштабного вторгнення захищає Батьківщину”, – кажуть гвардійці.
Історію бійця розповіли на Facebook-сторінці Національної гвардії.
Український снайпер, ім’я якого не називають, уже мав бойовий досвід у 2014 році, але повномасштабне вторгнення російських загарбників змусили його повернутися на війну знову.
“Настала клята дата: 24 лютого. Після дня народження моєї доньки о 5 ранку мені подзвонив мій кум, з яким ми зараз тут, і просто сказав: збирай речі, їдемо”.
Ми одразу з побратимами, з якими разом служили ще у 2014 році, недовго думаючи прийшли в нашу частину”, – розповідає снайпер.
Щоб опанувати нові навички, чоловік навчався у школі снайперів Національної гвардії протягом 2 місяців.
“Усі думають, що якщо в тебе гарна оптика і трошки більший калібр, ніж в автоматі, то ти маєш стовідсотково влучити у ціль, але снайпер – це не тільки стріляти”, – каже боєць.
Бути снайпером – це про спостереження, коригування вогню артилерії, роботу з картами.
Чоловік каже: для роботи потрібно бути непомітним, мати велику фізичну і моральну витримку.
“Як правило, ти завжди працюєш у парі. Другий номер завжди тобі допоможе у вимірюванні дистанцій, правильно підрахувати балістичні коефіцієнти, щоб успішно уразити ціль”, – ділиться військовий.
Інколи доводиться довго лежати на позиції та спостерігати за ціллю, яка дуже близько. У такі моменти снайпер не має себе викрити, тому не стріляє, а передає інформацію.
“Якщо порівнювати підготовку 2014 року і 2022, то українська армія зробила дуже великі кроки вперед для підготовки і навчання особового складу.
Це такий симбіоз української армії і армії НАТО. Вони взяли все найкраще і вийшла сучасна українська армія”, – каже снайпер.
У перемозі України боєць не сумнівається. Головне у цій справі – мати витримку, як і у снайпера, запевняє військовий.
