В Україні модернізували реактивну систему залпового вогню БМ-21У “Град” (ДКР “Верба/1”) розробки Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова (ХКБМ).
Нагадаємо, реактивна система залпового вогню «Верба» створена фахівцями ХКБМ в 2015 році. Комплекс був прийнятий на озброєння 8 листопада 2019 року. Повідомлялось, що у тому ж 2019 році будуть сформовані перші штатні підрозділи, озброєні РСЗВ “Верба”.
Про значні переваги цього виду озброєння над “Градами” ми розповідали раніше: СМЕРТЕЛЬНА ЗБРОЯ РСЗВ “ВЕРБА” ПРИЙНЯТА НА ОЗБРОЄННЯ ЗСУ. ЧИМ ВОНА КРАЩА ЗА “ГРАД”
Натомість зараз «Укроборонпром» вдруге звітує про прийняття на озброєння реактивної системи залпового вогню «Верба».
У пресслужбі Укроборонпрому повідомили, що цифрові системи “Верби” дозволяють екіпажу керувати вогнем, вести прицілювання та навіть перезаряджання в автоматичному режимі. Боєкомплект цієї РСЗВ складається з 40-ка 122-мм реактивних снарядів, які здатні знищувати цілі на відстані до 40 км. Натомість перезарядка повного пакета займає лише 5 хвилин.
Використання цифрових систем управління вогнем дозволило у рази скоротити час для відкриття вогню, а завдяки новій системі стабілізації платформи вдалось значно підвищити точність. Окрім того, на “Вербу” встановлені сучасні системи цифрового зв’язку для захищеної передачі інформації. У поєднанні з високопрохідним шасі від “КрАЗ” це забезпечує високу бойову ефективність та мобільність “Верби” на полі бою.
“Верба” розроблена на базі бойової частини БМ-21 “Град”, однак пускова установка отримала низку вдосконалень, зокрема, системи навігації, зв’язку, вирівнювання і стабілізації платформи.
“Ми втілили унікальні технічні рішення, які дозволили перевершити “Гради”. Так, час на підготовку залпу вдалося скоротити у 5 разів завдяки мінімізації втручання людини в роботу бойової машини. Якщо боєкомплект “Граду” перезаряджали вручну декілька військовослужбовців – вага одного снаряда в середньому становить понад 60 кг, – то “Верба” є повністю автоматизованою. Це значно підвищує ефективність виконання бойового завдання”, – відзначив директор Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова Яков Мормило.
