У Росії починають відкрито говорити про те, що війна більше не залишається «десь далеко». За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни, навіть ті регіони, які Кремль довго намагався вберегти від відчутних наслідків бойових дій, дедалі частіше стикаються з реальністю українських далекобійних ударів.
Йдеться передусім про атаки дронів по тилових об’єктах. Якщо раніше місцева влада намагалася мінімізувати або замовчувати такі інциденти, то тепер усе частіше змушена визнавати: удари досягають глибини російської території і впливають на інфраструктуру.
Паралельно з цим зростає напруга всередині самої Росії. Державні соціологічні опитування, на які звертають увагу аналітики, фіксують збільшення невдоволення президентом Путіним. Причини зрозумілі — втрати на фронті накопичуються, а цензура і спроби «закрутити гайки» викликають усе більше роздратування.
Є й економічні наслідки. За наявною інформацією, скоротився морський експорт російської нафти. Це пов’язують із посиленням українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі та портам. Фактично атаки по енергетичних об’єктах починають бити по одному з ключових джерел доходів російського бюджету.
На цьому тлі Україна продовжує розвивати власні технологічні рішення. В Інституті вивчення війни повідомляють, що українські сили успішно застосували дрон-перехоплювач Sting на дистанції до 2000 кілометрів.
Це ще один сигнал, що протистояння дедалі більше переходить у площину технологій, де швидкість адаптації має вирішальне значення.
Окремо відзначається і співпраця з міжнародними партнерами. Україна розширює угоди з німецькими оборонними компаніями щодо спільного виробництва, зокрема для посилення протиповітряної оборони. Такий підхід дозволяє не лише отримувати допомогу, а й будувати власні виробничі можливості.
На фронті також є зміни. Українські сили просунулися поблизу Слов’янська та в районі Добропілля, що свідчить про поступовий рух і пошук тактичних переваг на окремих ділянках.
Загалом війна дедалі сильніше відчувається й у глибокому тилу Росії. І цей фактор уже складно ігнорувати навіть тим, хто раніше намагався робити вигляд, що нічого не відбувається.

